Донарахування податків за розмитненими товарами

Питання: 13.08.2025 ДМС розмитнила акумулятори за пільгових умов (ПДВ та мито не платили). Після чого з’ясувалось, що відповідно до змін у законодавстві, а саме положень Закону України № 4323-IX від 25.03.2025, імпортований товар станом на момент розмитнення не звільняється від оподаткування ввізним митом.

У зв’язку з чим, органи митного контролю просять добровільно заплатити суму обов’язкових платежів, які мали б бути сплаченні при ввезені товару або будуть стягувати суму донарахованих податкових зобов’язань у судовому порядку. Чи мають право донараховувати суму занижених податкових зобов’язань (в тому числі митних платежів) на вже розмитненим товарам?

Відповідь: Відповідно до ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України (далі – МК України) відносини, пов’язані із справлянням митних платежів, регулюються МК України, Податковим кодексом України (далі – ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування.

Частинами 1, 2 ст. 69 МК України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до п. 6 ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів:

а) ставки митних платежів;

б) застосування пільг зі сплати митних платежів;

в) суми митних платежів;

г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 МК України;

ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів;

д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів).

 

Згідно з п.9 ч.3 ст. 335 МК України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених МК України, декларація митної вартості. У встановленому МК України порядку в митній декларації декларантом зазначаються відомості про, зокрема, у разі необхідності – документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму.

Однією із форм митного контролю є пост-митний контроль (п.9 ч.1 ст. 336 МК України).

Пост-митний контроль здійснюється на підставах та порядку, встановлених в статті 344 1 МК України. Зазначимо основне:

  1. Для цілей пост-митного контролю митні органи мають право перевіряти, зокрема, правильність, точність, повноту та достовірність інформації, що міститься у митній декларації, митне оформлення якої завершено.
  2. Пост-митний контроль здійснюється шляхом проведення: доперевірочного аналізу митних декларацій, митне оформлення яких завершено; документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

 

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, в тому числі залежно від країни походження товарів, застосування знижених ставок ввізного мита.

Частиною 6 статті 345 МК України визначено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов’язання підприємства щодо сплати митних платежів, здійснення заходів, передбачених законами України.

Відповідно до ч. 14 ст. 354 МК України в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов’язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформлюються, а зазначаються в акті про результати документальної перевірки.

Згідно із ч. 11 ст. 354 МК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надсилання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому ПК України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки – приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом п’яти робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.

Відповідно до пп. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПК України або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

 

Таким чином, право донараховувати суму занижених податкових зобов’язань по вже розмитненим товарам, як і проведення пост-митного контролю та документальної перевірки, є можливим.

Однак, чи погоджуватись зі сплатою донарахованого, або ж висловлювати свою незгоду та вказувати на безпідставність такого донарахування (як приклад, вказувати на відсутність умислу та ту обставину, що митний орган мав можливість встановити відсутність права на пільги при самому розмитнення) – краще визначати після детального вивчення документації. А також розуміти, що в другому випадку буде потрібно оскаржувати рішення контролюючих органів в судовому порядку.

 

 

Юлія Коломієць,

Старша партнерка, адвокатка Адвокатської фірми «Єфімов, Брожко та партнери»