Перетворення приватного підприємства на ТОВ

EXPERTUS. Головбух

Питання: надайте, будь ласка, алгоритм дій щодо перетворення ПП в ТОВ у звʼязку із скасуванням Господарського кодексу України (28.08.2025). Чи потрібно створювати комісію, передавальний акт, інвентаризацію і т.п?

Відповідь:

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (далі – Закон) приватне підприємство є юридичною особою, що створена на основі приватної власності однієї чи кількох фізичних осіб або юридичної особи і діє відповідно до статуту.

Так, сьогодні ст. 13 Закону вже забороняє створення приватних підприємств. А в ст. 17 Закону знаходимо наступну норму.

З дня введення в дію Закону дія Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» поширюється на, зокрема, приватні підприємства у випадках, якщо відповідні правовідносини не врегульовані їхніми статутами та іншими законами.

Якщо у перехідний період власник не прийняв рішення про припинення приватного підприємства відповідно до Закону, до регулювання діяльності таких підприємств після завершення перехідного періоду застосовуються положення Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, а статути таких підприємств у частині, що суперечить Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», є недійсними.

Отже, перетворення. Тут ми звертаємось до положень Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обовʼязки попередньої юридичної особи (ст. 108 ЦКУ).

Згідно з ч. 1 ст. 106 ЦКУ зокрема перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, – за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Враховуємо ще й такі положення ст. 105 ЦКУ. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобовʼязані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи відповідно до ЦКУ призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До цієї комісії з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Не забуваємо вказувати реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта).

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Отже, відкриваємо установчий документ, перевіряємо порядок прийняття рішення про перетворення та реалізовуємо його. Обираємо склад комісії з перетворення, визначаємо її голову, встановлюємо порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Другим кроком є попередження держреєстратора протягом 3-х робочих днів. Ці відомості будуть оприлюднені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Відповідно, кредитори з ними матимуть можливість ознайомитись.

Звертаємо увагу і на положення ст. 107 ЦКУ. Кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобовʼязань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобовʼязання, або забезпечення виконання зобовʼязання, крім випадків, передбачених законом.

Після закінчення строку для предʼявлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Проте обовʼязково враховуємо, що ч. 5 ст. 14 Закону окреслено, що кредитор підприємства, що припиняється в результаті перетворення, не може вимагати припинення або дострокового виконання зобов’язання, а в разі якщо виконання зобов’язання такого підприємства не забезпечено – забезпечення виконання зобов’язання.

Також відповідно ст. 107 ЦКУ після закінчення строку для предʼявлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобовʼязання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Тому крок три – формування та затвердження передавального акта відповідним рішенням загальних зборів, розробка нового установчого документа, заповнення заяви на держреєстрацію, подання їх держреєстратору, завершення реєстрації новоутвореної юридичної особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.

Державному реєстратору потрібно буде надати установчий документ юридичної особи (крім державного органу, органу місцевого самоврядування, юридичної особи, яка створена та діє на підставі модельного статуту), що викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі юридичної особи, викладеному у письмовій формі (крім юридичної особи, створеної на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування) нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 4 Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 (далі – Положення), проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (далі – керівник підприємства), який створює необхідні умови для її проведення, визначає об’єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим. У цих випадках визначені на підприємстві строки проведення інвентаризації не можуть перевищувати строків, визначених Положенням.

Пункт 7 Положення закріплює випадки обовʼязкової інвентаризації. Серед них згадується лише перетворення державного підприємства. Відповідно, якщо власник або керівник підприємства не вирішить інакше, то інвентаризація у випадку перетворення ПП в ТОВ не проводиться.

Також врахуйте, що наслідком перетворення буде ще оновлення/створення внутрішніх документів (колективний договір, посадові інструкції, правила внутрішнього трудового розпорядку), відкриття нових рахунків тощо.

Що ж до трудових відносин, то відповідно до ч. 6 ст. 36 Кодексу законів України про працю у разі зміни роботодавця, а також у разі їх реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

Тож рекомендуємо оновити діючі трудові договори шляхом внесення змін щодо особи роботодавця. Відповідні зміни слід потім внести і до трудових книжок.

Якщо хвилюєтесь за ліцензії, дозволи тощо, то частиною 7 ст. 14 Закону визначено, що документи дозвільного характеру, дозволи, ліцензії, сертифікати, декларації, погодження, повідомлення та інші публічні послуги, видані (погоджені, надані) підприємству, щодо якого прийнято рішення про його перетворення, є чинними для юридичної особи – правонаступника такого підприємства протягом строку, на який вони видані, за умови дотримання правонаступником вимог ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності та інших вимог законодавства, передбачених для надання документів дозвільного характеру, дозволів, сертифікатів, декларацій, погоджень, повідомлень чи інших публічних послуг, крім випадків, передбачених законом.

Дія цієї частини поширюється на підприємства всіх форм власності (у тому числі на підприємства змішаної форми власності).

Наталія Брожко, Керівна Партнерка, адвокатка Адвокатського обʼєднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери»