Якщо усі причини наших вчинків узагальнити то звести їх можна до ДВОХ: хочу і треба. Хочу – це коли негативних наслідків їх невчинення немає, а треба – це коли такі наслідки можуть бути. Хочу з’їсти шоколадку, але до стоматолога треба.
Майже 2 тисячі рішень, як повідомляє ресурс UTEKA, у справах щодо працевлаштування людей з інвалідністю ухвалили суди від початку 2022 року за даними Реєстру судових рішень та пошуковика по судовому реєстру «Бабуся». Кожен другийштраф вдалось скасувати через суд. 1 992 рішення ухвалили українські суди щодо невиконання нормативу працевлаштування людей з інвалідністю від початку 2022 року. У 995 випадках компанії зобов’язали сплатити санкції, а у 997 – Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у позовах відмовили. Загальна сума стягнень склала понад 109,5 млн грн, тоді як сума відмов – майже 286,5 млн грн.
Але в мене питання стосується іншого. Держава, вимагаючи підприємців працевлаштовувати інвалідів, по суті змушує їх бути добрими та допомагати таким людям.
Та чи можна бути добрим, коли ВАС до того примушують, тобто під примусом, через треба???
Чи може якось інакше заохотити підприємців допомагати??? Через хочу, а не через треба.
Oleksandr YEFIMOV













