ПДФО з уявної знижки

Мої вітання,

«креативність» у сфері стягнення податків – це, мабуть, та кваліфікаційна вимога, без якої на роботу у фіскальну службу не потрапиш. Така думка виникає при ознайомленні з висновком ДФС в ІПК від 07.09.2018: «У разі якщо юридична особа (комітент) за посередництвом юридичної особи (комісіонера) здійснює продаж транспортного засобу фізичній особі за ціною, що становитиме 50 відсотків від ринкової вартості транспортного засобу, то сума знижки вартості товару включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої особи як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах» (стор.3 нашого Моніторингу від сьогодні). Тобто ПДФО треба платити лише тому, що оцінювач вважає, що його продати можна дорожче!!!!!!!!

За цією логікою завтра податківці можуть стати в будь-якому супермаркеті біля полиці з написом «АКЦІЯ» і «виконувати план зі збирання ПДФО і ВЗ до бюджету». Просто уявіть собі скільки в Україні щодня продається товару нижче ринкової вартості, акційного товару.

І це при тому, що у супермаркеті дійсно можна говорити про знижку. А от покупець авто за ціною, про яку він домовився з продавцем, навряд чи цікавиться «знижкою», яку він отримує, оскільки ніякої знижки він не отримує. Адже відповідно до Закону «Про ціни і ціноутворення» знижка – це зменшення ціни товару виробником (постачальником) під час його продажу (реалізації). Виходить з логіки ДФС, що будь-яка договірна є ціною зі знижкою хоча би тому, що продавець завжди хоче продати дорожче, аніж покупець хоче купити.

Класичний приклад – ринок. Навряд чи у когось виникне думка задекларувати і сплатити ПДФО з різниці між названою продавцем ціною та ціною, за яку той врешті решт продав. А ринкова фраза: «М’ясо по 100 але продам за 90» означає, що покупець має платити ПДФО тільки тому, що він купив це м’ясо.

Читати Моніторинг