“Підводні камені” запиту податківців про надання пояснень

Отримання запиту контролюючого органу про надання пояснень та їх документальних підтверджень мало у якого платника податків може викликати позитивні емоції. Адже усі знають, що такий запит є обов’язковою передумовою здійснення документальної позапланової перевірки, і від повноти надання відповіді чи від правильності визначення підстав для відмови у наданні відповіді на такий запит, залежить чи будуть підстави у контролюючого органу провести перевірку. Тому при прийнятті рішення щодо надання чи ненадання відповіді на запит контролюючого органу варто врахувати наступне.

Якщо провівши аналіз отриманого вами «листа щастя» встановили, що запит оформлений з порушенням вимог ПК України, наприклад контролюючий орган не вказав конкретні підстави для його надіслання, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, а обмежився лише загальними посиланнями на норми права, – ви відповідно до положень абзацу 7 п. 73.3 ст. 73 ПК України, звільнені від обов’язку надавати відповідь на такий запит. У такому випадку варто скористатись своїм правом  і не відповідати на такий запит, повідомивши контролюючий орган про підстави такої відмови. Оскільки надання відповіді на запит, оформлений з порушеннями, у майбутньому при можливому оскарженні наказу про проведення перевірки, може бути оцінено судом як погодження платника з таким запитом, і аргументи щодо відсутності підстав для призначення перевірки з огляду на незаконність такого запиту, можуть бути не сприйняті судом, адже платник не скористався своїм правом на відмову у наданні відповіді на запит (Постанови Верховного Суду від 26.11.2018 у справі № 813/4049/17, від 30.10.2018 у справі №813/4692/17).

І якщо прийнято рішення надати відповідь на запит, варто подбати аби надана відповідь була вичерпна і з нею були надані усі запитувані контролюючим органом документи, так як надання не усіх документів, а лише частини, буде розцінено як ненадання пояснень та їх документальних підтверджень, що надасть контролюючому органу підстави для проведення перевірки. (Постанова Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №813/4644/17).

Навіть, якщо ви своєчасно відповіли на запит податкового органу, це ще не означає, що підстави для перевірки відсутні. Судова практика свідчить, що суди виходять з того, що  контролюючий орган вправі здійснити оцінку наданих платником податків пояснень та їх документальних підтверджень. І якщо сумніви контролюючого органу щодо можливих порушень платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями, перевірка може бути призначена. Саме така позиція висловлена у останніх постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №826/19336/13-а, від 27.11.2018 у справі №820/3963/17.

Інколи здається, що краще зробити все, аби не отримати запит контролюючого органу, адже не отримав запит, то й обов’язку відповідати на нього немає. Й справді, на практиці контролюючі органи не часто призначають перевірку, якщо у них не вийшло вручити запит платнику податків. Однак, не завжди невручення запиту зупиняє контролюючі органи від призначення перевірки. І тут варто враховати, позицію Верховного Суду щодо належного вручення запиту, викладену у вищевказаній постанові від 20.11.2018. Так, судом звертається увага, що неотримання запитів податкового органу не може бути підставою для скасування наказу за умови скерування їх на юридичну (податкову адресу) платника, та невручення платнику із незалежних від контролюючого органу обставин.

Отже, можливо, краще все ж отримати запит та належним чином проаналізувати його на відповідність законодавчо встановленим вимогам. Так, якщо у запиті міститься посилання на виявлену недостовірність у визначенні податкового зобов’язання та податкового кредиту з низкою контрагентів, без зазначення за результатами аналізу якої податкової інформації та в який спосіб отримані такі відомості, на підставі яких контролюючий орган дійшов висновку про можливі порушення платником  вимог податкового законодавства по господарських операціях з його контрагентами, такий запит не відповідає законодавчо встановленим вимогам і ненадання відповіді на нього не може бути підставою для проведення перевірки, про що зазначає Верховний Суд у  постанові від 20.11.2018 у справі №813/1133/18. У цій же постанові Верховний Суд наголосив, що для застосування підходу, за яким окремі дефекти запиту про надання інформації і наказу про призначення податкової перевірки не повинні розглядатися як підстава для визнання наказу протиправним, необхідно, щоб зі змісту спірного наказу вбачалося за можливе ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу, а не юридичну для призначення відповідної перевірки, тобто конкретні обставини податкового правопорушення. Використання податкової інформації як привід для направлення запиту платнику податків є правомірним, разом з тим наявність такої інформації сама по собі не позбавляє податковий орган обов’язку дотримуватися законодавчо встановлених вимог щодо форми та змісту відповідного запиту. Призначаючи перевірку з підстав ненадання відповіді на такі обов’язкові запити, податковий орган також зобов’язаний наводити конкретний підпункт та пункт статті 78 Податкового кодексу України, а не підміняти один підпункт іншим.

Також варто звернути увагу у зв’язку з чим вам направлено запит. Для прикладу, якщо запити направлено у зв’язку із проведенням зустрічної звірки з метою документального підтвердження господарських відносин з вашим контрагентом, і такий запит не містить інформації про порушення вашим підприємством податкового, валютного та іншого законодавства, то ненадання або ж неповне надання відповіді на такий запит не може бути підставою для проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, на що вказує Верховний Суд у своїй постанові  від 21.11.2018 у справі №813/6496/15.

Навіть, якщо платник податків все ж ухилився від свого обов’язку надати відповідь на належно оформлений запит контролюючого органу, у зв’язку з чим останнім призначено перевірку, варто ще раз прочитати раніше отриманий запит. Можливо, ви ще маєте шанс оскаржити наказ на перевірку, адже перевірка може  бути призначена, лише, на  підставі того пункту ст.78 ПК України, обставини визначені яким слугували підставою для направлення такого запиту, на чому наголошує Верховний Суд у своїй постанові від 24.10.2018 у справі №815/343/18. Наприклад, якщо отриманий вами запит містив інформацію про порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, перевірка може бути призначена на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а не пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПК України, оскільки для призначення перевірки на підставі цього пункту в запиті повинні були бути зазначені відомості про виявлені недостовірності даних щодо відповідної декларації.

Отже, належний аналіз змісту запиту контролюючого органу допоможе прийняти вірне рішення не тільки надати відповідь чи відмовити у її наданні, але й допоможе при можливому оскарженні наказу про проведення перевірки, якщо такий буде прийнятий контролюючим органом.

Читати Моінторинг