Авто підприємства після ДТП: що з обліком

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух” 

Питання. Легковий автомобіль 2017 р. випуску було придбано приватним підприємством (єдинщик, платник ПДВ) у 2017 році. Авто стояло на балансі. 17,02,2020 директор потрапив у кювет, внаслідок чого машина в такому стані, що відновленню не підлягає. Часткове відшкодування суми за сплачене КАСКО страховою фірмою було нам перераховано, але жодного документу не надано! Директор із суду привіз копію Протоколу про адміністративне правопорушення і копію схеми ДТП. На підприємстві до цього часу немає ні аварійного сертифікату, ні довідки про ДТП. 

Дзвонили і писали листи у страхову компанію про надання хоча б копії довідки про ДТП, акту огляду транспортного засобу з описом ушкоджень, страховий акт та розрахунок суми страхового відшкодування. Писали з посиланням на Постанову Кабміну № 8 від 05.01.1998, що вони повинні надати експертний висновок.

Отримали тільки лист, що розрахунок суми страхового відшкодування був проведений на підставі умов договору. Зазначено “… для визначення вартості матеріального збитку авто (марка і №), який був пошкоджений в результаті ДТП 17,02,2020, страх.компанією було замовлено проведення експертного дослідження. Згідно з ним вартість ремонту складає 379 тис.грн, тоді як ринкова вартість на день аварії 365 тис.” Далі в тексті наведено формулу розрахунку, розмір страхового відшодування і речення “…ваше прохання щодо надання документів щодо розрахунку суми страх.відшкодування, відповідно до ЗУ “Про страхування” та умов Договору не передбачено як обов’язок страховика. Для ознайомлення з запитуваними документами та отримання інформації ви можете ознайомитися у філії ПрАТ “СК “Провідна””.

Читала про Довідку ДТП, що з 2015 року її на руки поліція не видає, а згідно з “Порядком видачі довідки про дорожньо-транспортну пригоду та її форми” від 04.07.2011  № 389

п.2.1. Довідка  про  ДТП  видається  безоплатно  страховикам та Моторному (транспортному) страховому бюро України (далі  –  МТСБУ) на  підставі  їх письмового запиту до підрозділу Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС, у межах території обслуговування якого сталася ДТП”.

Дзвонила в страх.компанію, вони не дають навіть копії довідки, кажуть, щоб звернулись в поліцію. Розповідають, що поліція мала надати відразу розширену довідку про ДТП. Директор каже, що нічого йому не давали. На відповідь що Довідку видає поліція на вимогу страховика – нічого ми не добилися.

Як можна вплинути на страхову компанію, чи можливо це, і що робити бухгалтеру в такій ситуації? Авто ремонту не підлягає, амортизацію нараховувати – яка амортизація якщо машина стоїть накрита тентом? Списати і оприбуткувати як металолом, то без документів на залишкову вартість авто 350 тис. грн. треба буде ще й ПДВ 58000 нарахувати? А якщо амортизацію продовжувати нараховувати, хоч машина і не буде використовуватися, і по закінченню строку використання коли ліквідаційна вартість буде нуль, тоді  списати щоб ПДВ не виникало? Що Ви можете порадити в цій ситуації?

Відповідь:

Пунктом 296.1. ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платники єдиного податку першої – третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1-296.1.3 цього пункту. Так, платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 ПКУ (пп. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Враховуючи зміст відповідних пунктів ст. 44 ПКУ, мова йде про використання приватним підприємством в своєму обліку Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 № 92 (далі – П(С)БО 7).

Так, системний аналіз П(С)БО 7 вказує на те, що легковий автомобіль є основним засобом.

Основними засобами слід вважати матеріальні активи, які підприємство утримує

з  метою  використання  їх  у  процесі  виробництва або постачання товарів,  надання  послуг,  здавання в оренду іншим особам або для здійснення   адміністративних   і   соціально-культурних  функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше

одного  року  (або  операційного циклу, якщо він довший за рік).

Згідно з п. 6 П(С)БО 7 об’єкт  основних  засобів  визнається активом, якщо існує

імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Якщо об’єкт перестає відповідати цьому критерію (у нашому випадку внаслідок знищення легкового автомобіля), то згідно з п. 33 П(С)БО 7 його вартість підлягає списанню з балансу приватного підприємства. Відповідно, про подальшу амортизацію не може йти мова, адже підприємство припинило корисне використання авто. А тому слід оформити акт на списання автотранспортних засобів.

А от відповідний металобрухт слід включити до складу доходів.

Розглядаючи питання ПДВ, то слід звернути увагу на п. 189.9 ст. 189 ПКУ. Відповідно до нього у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Враховуючи викладене, ліквідування знищеного легкового автомобіля у даному випадку не вважається постачанням, а тому й не виникають зобов’язання з ПДВ.

Аналогічна історія і з металобрухтом: у разі якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання (п. 189.10 ст. 189 ПКУ).

Як бачимо, для реалізації вказаних заходів не обійтись без документального підтвердження обставин ДТП.

Так, КАСКО в розумінні статті 6 Закону України «Про страхування» (далі – Закон) є  видом добровільного страхування – страхування наземного транспорту (крім залізничного).

Статтею 25 Закону передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Тобто страхова компанія повинна була скласти страховий акт/аварійний сертифікат, який є також необхідним для підтвердження правомірності «облікових змін».

На практиці давно стало зрозуміло, що чим більше підтверджуючих документів має платник податку, тим «стійкіша» його позиція перед контролюючими органами. Тому не завадило б ознайомитись із матеріалами справи в суді (часто там можна знайти такі необхідні копії документів).

Якщо страхова компанія і далі не буде «йти на зустріч», то досить дієвим механізмом виявиться надсилання адвокатського запиту, який страховій компанії буде складно проігнорувати без ризиків притягнення до юридичної відповідальності.

Що стосується довідки про ДТП, то вона дійсно видається  безоплатно  лише страховикам та Моторному (транспортному) страховому бюро України. Знову ж таки, її копію можна отримати, надіславши той же адвокатський запит до відповідного органу МВС.

Наталія Брожко, адвокат Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери»