Питання:
ТОВ «Ромашка» має заборгованість перед ТОВ «Мак», що планує ліквідуватися. Чи можна укласти договір відступлення права вимоги боргу на користь фізичної особи, яка є учасником ТОВ «Ромашка»? Чи потрібно нотаріально засвідчувати такий договір? Сума значна. Якщо укладуть такий договір, то має учасник ТОВ «Ромашка» декларувати, що в нього з’явилося право вимоги боргу?
Відповідь:
Чи можна відступити право вимоги боргу фізособі — учаснику боржника
Сторони вільні вибирати вид договору та його умови (ст. 627, 628 Цивільного кодексу України; ЦК). Кредитора у зобов’язанні можна замінити іншою особою, якій він передасть свої права за правочином (ст. 512-517 ЦК). Це називають відступленням права вимоги.
Податковий кодекс України (ПК) визначає таку операцію як переуступку кредитором права вимоги боргу третьої особи новому кредиторові з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (пп. 14.1.255 ПК).
Проте ані цивільне, ані податкове законодавство не містять норм, які забороняли б юридичній особі укласти із фізичною особою договір про відступлення права вимоги боргу.
Увага
Право вимоги може відступити будь-який кредитор будь-якій особі за будь-якими договорами, окрім тих, щодо яких закон висуває певні вимоги.
Замінити кредитора у зобов’язанні не можна лише тоді, коли це забороняє договір або закон (ч. 3 ст. 512 ЦК). При цьому згода боржника на заміну кредитора не потрібна, якщо інше не встановлює договір або закон (ч. 1 ст. 516 ЦК).
Чи посвідчувати нотаріально договір відступлення між юрособою та фізособою
Загалом фізичні та юридичні особи вчиняють правочини між собою у письмовій формі (ч. 2 ст. 208 ЦК), окрім правочинів, що їх повністю виконують у момент вчинення (ч. 1 ст. 206 ЦК). Проте навіть для правочинів, які повністю виконують у момент їх вчинення, є виняток щодо усної форми. Це правочини, що підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочини, що їх можуть визнати недійсними за відсутності письмової форми.
Правочин, вчинений у письмовій формі, потрібно нотаріально посвідчувати лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін (ст. 209 ЦК).
Договір про заміну кредитора у зобов’язанні укладають у такій самій формі, що й договір (первинний), на підставі якого виникло зобов’язання, за яким право вимоги передають новому кредиторові (ст. 513 ЦК). Отже, правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, потрібно зареєструвати в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, якщо первинний договір підлягав нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, то і договір відступлення права вимоги потрібно посвідчити нотаріально або зареєструвати.
Чи має фізособа декларувати придбане право вимоги боргу
Об’єктом оподаткування ПДФО є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи із джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковують під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (ст. 163 ПК). Відступлення права вимоги як операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредиторові передбачає попередню або наступну компенсацію вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (пп. 14.1.255 ПК).
ПК прямо не врегульовує оподаткування описаної операції . Він містить спеціальні норми щодо певних прав вимоги, але не загальні щодо будь-яких прав вимоги, що набув платник податків.
Серед спеціальних норм, що регулюють оподаткування відступлення права вимоги, ПК пропонує лише дві:
– до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включають позитивну різницю між сумою коштів, що він отримав від інших осіб у результаті відступлення на їх користь права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва (у т. ч., якщо таке відступлення сталося на підставі договору купівлі-продажу), і сумою коштів, що платник вніс до такого фонду за цим договором (пп. 164.2.13 ПК);
– до загального річного оподатковуваного доходу платника податку, який придбав право вимоги на банківський депозит (вклад), включають позитивну різницю між сумою коштів, отриманих у результаті реалізації права вимоги, і вартістю, що визначають із суми витрат на придбання такого депозиту (вкладу) (пп. 165.1.29 ПК).
Позаяк ПК містить лише ці дві спеціальні норми, а податкове законодавство не передбачає оподаткування за аналогією закону, доходим висновку, що в описаній ситуації оподаткуванню підлягатиме вся сума коштів, що отримає фізична особа — учасник ТОВ «Ромашка» в результаті погашення цим ТОВ своєї заборгованості. При цьому сума коштів, що фізична особа сплатила ТОВ «Мак» за придбане в нього право вимоги, не зменшуватиме базу оподаткування ПДФО.
Власне право вимоги без його оплати не є підставою збільшувати на його суму базу оподаткування ПДФО, позаяк узагалі не є об’єктом оподаткування цим податком. Тому декларувати його фізособі не потрібно.
Facebook Messenger
Skype
Telegram
Viber
WhatsApp
Електронна пошта
