Утримання із зарплати на соціальний фонд: чи законно?

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух”  

Питання: хочемо організувати утримання із зарплати працівників на соціальний фонд, з якого потім буде видаватись матеріальна допомога. Чи це можливо і законно?

Декілька підприємств утримуватимуть із зарплат своїх працівників внески і перераховуватимуть їх на іншу окрему благодійну організацію. А ця організація за їх же заявою за необхідністю буде надавати матер. допомогу на лікування цим же працівникам. Так можна?

Чи краще всередині підприємства створити фонд для таких же цілей?

Відповідь:

Законодавство України про оплату праці, в порівнянні із західним, не поспішає підтримувати ідеї роботодавців щодо прямого залучення частини зарплати працівників, навіть для найкращих потреб обох сторін. З цієї причини і доводиться вигадувати «схеми», які б функціонували в правовій площині.

Так, згідно зі ст. 23 Закону України «Про оплату праці» (далі – Закон) заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов’язань і розписок або у будь-якій іншій формі забороняється.

Заробітна плата може виплачуватися банківськими чеками у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не вище собівартості) у розмірі, що не перевищує 30 відсотків нарахованої за місяць, у тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників, крім товарів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 25 Закону забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством. Забороняються відрахування із заробітної плати, метою яких є пряма чи непряма сплата працівником роботодавцю чи будь-якому посередникові за одержання або збереження роботи.

Крім того, відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством (наприклад, коли здійснюється відрахування коштів в межах виконавчого провадження). При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, передбачених законодавством, – п’ятдесяти відсотків заробітної плати, що належить до виплати працівникам.

З цього можна зробити висновок, що подібні утримання із заробітної плати працівника допускаються, якщо він заявив про таке волевиявлення. Зокрема, надав роботодавцю відповідну заяву, з якої б вбачалась дійсна воля працівника на перерахунок коштів іншим особам. Наприклад, певній благодійній організації.

Щодо створення власного фонду, то, в першу чергу, така ідея не повинна суперечити статутним цілям та колективному договору (якщо такий є).

При цьому слід розуміти, що відрахування із зарплати працівників можуть бути доходом для підприємства, принаймні податківці на цьому точно наголошать. А коли роботодавець виплачуватиме працівнику певну допомогу, то знову ж наражатиметься на додаткові витрати.

Адже відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5,  матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім працівникам або більшості, належить до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Відповідна матеріальна допомога буде й базою для нарахування та утримання ЄСВ. Що також буде додатковим фінансовим навантаженням на підприємство.

Однак, з іншого боку, така якщо така матеріальна допомога буде разовою, то й зобов’язань з ЄСВ не виникатиме.

Отже, ідея може бути реалізована обома способами. І з обома способами слід докласти зусиль і належним чином виписати внутрішні документи, аби ні в контролюючих органах, ні працівників не виникало сумнівів щодо справжньої природи такої допомоги.

Наталія Брожко, Партнер, адвокат Адвокатської фірми «Єфімов та партнери»