“Вживати право на зло”: як це?

Вітаємо Вас!

У процесуальному законодавстві є таке поняття «зловживання процесуальними правами». Стаття 44 ЦПК України такого роду зловживання визначає як дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача тощо.

Однак зловживати можна не лише процесуальними правами.

Верховний Суд постановою від 10 лютого 2021 року у справі 754/5841/17 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду роз’яснив коли особа «вживає право на зло». Суть цієї справи полягала в тому, що  боржник подарував своїй матері третину квартири, що належала йому на підставі права власності.

Кредитор звернувся до суду та просив визнати недійсним такий договір дарування, оскільки він має ознаки фіктивності, та відновити становище, що існувало до порушення цивільних прав та інтересів, тобто повернути 1/3 квартири у власність боржнику.

Згодом мати продала квартиру третій особі.

Суд першої інстанції та апеляції по-різному оцінили оспорюваний договір.

Крапку у цій справі поставив Верховний Суд, сформувавши таку правову позицію:

Приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що:

• особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»;
• наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб’єкти, чиї права безпосередньо пов’язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб’єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають);
• враховується правовий статус особи /осіб.

Суд зазначив, що учасники цивільних відносин (сторони договору купівлі-продажу від 26 червня 2018 року частки у праві спільної часткової власності на квартиру) «вживали право на зло», оскільки цивільно-правовий інструментарій (договір купівлі-продажу від 26 червня 2018 року) використовувався учасниками для унеможливлення звернення стягнення на частку кредитора і зумовив для неї настання таких негативних наслідків.

Таким чином, суд касаційної інстанції визнав недійсним договір дарування частини квартири та відновив становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення частки у праві спільної часткової власності на квартиру, в розмірі 1/3 боржнику.

Менчак Ілля, юрист Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери»