Весняно-літній призов 2021: відповідаємо на актуальні питання призовників

З 1 квітня починається весняно-літня призовна кампанія 2021 року і триватиме вона до 30 червня.

Юрист Адвокатської фірми “Єфімов та партнери” Ілля Менчак зібрав найбільш поширені питання наших клієнтів-призовників щодо призову на строкову службу, а також відповів, у яких випадках кримінальна відповідальність за ухилення може настати, а за яких – ні.

Нормативно-правова база:

КК – Кримінальний кодекс України

КПК – Кримінальний процесуальний кодекс України

КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення

Закон про військовий обов’язок – Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»

Положення – Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352.

Порядок – Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 7 грудня 2016 р. № 921.

Наслідки неявки за двома та більше повістками від військомату, які не підписані?

Варто почати з загальних питань.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України (ст. 65 Конституції України).

Виконати такий конституційний обов’язок громадянин може, зокрема, шляхом проходження строкової військової служби за призовом.

Наслідком невиконання обов’язку може бути адміністративна (ст. 210 КУпАП) та/або кримінальна відповідальність (ст. 335 КК України).

Щодо адміністративної відповідальності

Адміністративна відповідальність наступає, зокрема, за:

Порушення військовозобов’язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу від 85 до 119 гривень.

За повторну неявку (також без поважних причин) за викликом, штраф становить від 170 до 255 гривень.

Варто звернути увагу, що відповідальність настає за неявку саме без поважних причин.

Поважними причинами неявки є:

перешкода стихійного характеру, хвороба призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини.

Такі обставини повинні бути підтверджені документально (ч. 11 ст. 15 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).

Тобто, якщо у призовника є поважні причини неявки до військомату за викликом, наприклад, хвороба (ОРВІ, грип тощо) і у нього наявна відповідна довідка від медичної установи, то такі обставини виключають склад адміністративного правопорушення за ст. 210 КУпАП.

Порядок вручення повістки

Окремого детального порядку вручення повістки про призов законодавством не передбачено.

Однак, відповідно до п. 64 Положення оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці відбувається за наказами районних військових комісарів і повістками, врученими призовникам через житлово-експлуатаційні організації, домовласників, відповідні виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, де немає військових комісаріатів, керівників підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форми власності.

Таким чином, повістка має бути вручена особисто або уповноваженими особами повинен бути складений акт про відмову від отримання повістки із підписами уповноважених осіб та свідків.

До такого висновку, зокрема, прийшов Верховний Суд у справі № 759/5435/16-к від 28 січня 2020 року.

Тобто, якщо повістка надійшла до поштової скриньки або була вручена родичам, то це не може свідчити, що повістка була належним чином вручена призовнику.

Виключенням може бути випадок, коли призовник особисто отримав на пошті відповідну повістку і підписав повідомлення про вручення чи інший поштовий документ, що свідчить про отримання ним повістки.

Щодо кримінальної відповідальності

Ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу карається обмеженням волі на строк до трьох років (ст. 335 КК).

Для того щоб особу притягнути до кримінальної відповідальності необхідно довести (у судовому порядку) склад кримінального правопорушення (склад злочину).

Злочин складається з:

Суб’єкта;
Об’єкта;
Суб’єктивної сторони;
Об’єктивної сторони.

При наявності всіх вищенаведених складових, дія є злочином. Якщо хоча б одна зі складових відсутня, то така дія не може бути визнана кримінальним правопорушенням (злочином).

Саме доведення суб’єктивної сторони є «найскладнішим» для сторони обвинувачення для притягнення особи за ст. 335 КК.

Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 335 КК, характеризується виною у вигляді прямого умислу, тобто певними активними діями, що направлені на ухилення від проходження військової служби (відмова при свідках у військоматі від проходження служби, відмова від отримання повістки тощо).

Таким чином, просто неявка до військомату (наприклад, якщо призовник забув прийти) не може трактуватись як правопорушення за ст. 335 КК, оскільки немає прямого умислу у його діях.

Тому, якщо призовнику вже вручають повістку, то краще її отримати та підписати. Якщо призовник буде відмовлятись від її отримання і це буде належним чином задокументовано, то є ризик бути притягнутим до кримінальної відповідальності.

Що буде, якщо повістку підпише близький родич призовника?

Як вже зазначалось, повістка повинна бути вручена призовнику особисто. Жоден закон не зобов’язує родичів інформувати призовника про наявність повістки, а відтак такий спосіб отримання повістки не є належним.

Також цілком ймовірний варіант, коли родичі (навіть найближчі) між собою не підтримують відносини. У такому разі, якщо працівники військомату вручають родичу призовника повістку, то родичу варто повідомити про таку обставину.

За яких обставин працівники військомату можуть оголосити призовника в розшук? Які це має наслідки?

Працівники військомату не мають права оголосити особу в розшук. В їх повноваженнях повідомити органи Національної поліції про осіб, які ухиляються від виконання військового обов’язку, що, за своєю суттю, є заявою про злочин.

На підставі даного повідомлення слідчі органи зобов’язані внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань («відкрити кримінальну справу») і розпочати відповідні слідчі дії.

Наявність кримінального провадження не обмежує особу у своїх правах.

Оголосити ж особу в розшук можливо, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з’являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук (ст. 281 КПК).

Тобто, оголосити особу в розшук може слідчий або прокурор, та така особа повинна мати статус підозрюваного.

Повідомлення про підозру обов’язково здійснюється у випадках:

затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (наприклад, документально підтверджених фактів ухилення від призову) (ст. 276 КПК).

Просто на підставі відповідної заяви військомату особу не може бути оголошено у розшук. А для повідомлення про підозру слідчі повинні мати достатні докази ухилення призовником військової служби.

Схожа процедура для оголошення у розшук обвинуваченого, але вже на підставі ухвали судді (ст. 335 КПК).

Більше того, повідомлення про підозру є підставою для надання відстрочки від призову на строкову військову службу (ч. 14 ст. 17 Закону про військовий обов’язок).

Чи можна отримати відстрочку на підставі довідки про подання документів на навчання на аспірантурі? Якщо повістку буде вручено, чи можна прийти разом з адвокатом з цією довідкою до військомату і на цій підставі отримати відстрочку до вступу?

Відповідно до ч. 8 ст. 17 Закону про військовий обов’язок відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються, зокрема, у в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.

Тобто, для отримання відстрочки необхідно навчатись на аспірантурі (бути зарахованим). Факт подання документів на зарахування і проходження екзаменів не є підставою для відстрочки.

Враховуючи вищевикладене, якщо призовник (особисто або з адвокатом) прийде до військомату для надання відповідної довідки під час призову, то є висока ймовірність, що призовнику запропонують пройти, наприклад, медичну комісію, або вручать повістку, оскільки така довідка не є підставою для надання відстрочки.

Якщо повістку все ж вручили, то призовник має право не з’явитись за нею, лише за наявності поважних причин (див. вище).

Зарахування до університету – кінець квітня. Який порядок отримання відстрочки під час призову? Чи потрібно буде повторно приносити довідку про навчання у вересні?

Відповідно до п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов’язаних, що є Додатком до Порядку призовники і військовозобов’язані повинні, зокрема, подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) військових комісаріатів документи, що підтверджують право призовників на відстрочку від призову на строкову військову службу.

Згаданий пункт не обмежує кількість поданих довідок про навчання, а лише встановлює дедлайн для їх подання.

Тобто, якщо призовник подасть довідку 27 квітня, то свій обов’язок у поточному році він виконає і йому не обов’язково повторно подавати цю ж довідку у вересні поточного року.

Однак, подавши повторно таку довідку у вересні, шанси на отримання (продовження) відстрочки збільшуються.

Варто зазначити, що Правила не зобов’язують призовника подавати таку довідку особисто, тому він може подати довідку через свого уповноваженого представника, в тому числі адвоката.

Чи можуть працівники військомату або поліцейські затримати та доставити призовника до військомату, наприклад, під час здачі екзамену в університеті?

Щодо затримання особи

У рамках кримінального провадження особа може бути затримана на підставі ухвали суду, або під час вчинення злочину (ст. 207 – 208 КПК).

Статтею 261 КУпАП передбачено порядок та право на адміністративне затримання особи, а у ст. 262 КУпАП передбачені випадки, коли адміністративне затримання може бути здійснено.

У вищевикладених нормах, відсутнє право затримати особу працівниками поліції або військомату та доставити його до військомату. Особу можуть затримати лише у рамках кримінального провадження або під час вчинення адміністративного правопорушення.

Приписами ч. 3 ст. 38 Закону про військовий обов’язок передбачено, що органи Національної поліції у встановленому законом порядку зобов’язані за зверненнями військових комісаріатів або органів місцевого самоврядування, що ведуть військовий облік, проводити розшук, затримання і доставку до військових комісаріатів громадян, які ухиляються від виконання військового обов’язку, а також надсилати у двотижневий строк до військових комісаріатів або органів місцевого самоврядування, що ведуть військовий облік, відомості про випадки виявлення громадян, які не перебувають, проте повинні перебувати на військовому обліку.

Ключовим словосполученням є «у встановленому законом порядку».

Законом, а саме КПК, встановлений порядок проведення розшуку осіб та затримання (див. вище).

А от порядку доставки до військових комісаріатів громадян законодавство України не передбачає.

Найближча норма, яка регулює подібні правовідносини є ст. 259 КУпАП «доставлення порушника». Однак, цією нормою не передбачено право працівників поліції, а там паче військомату, затримувати призовника з метою доставки до військового комісаріату.

Таким чином, ні поліція, ні працівники військомату не мають права доставляти призовника до військомату.

А якщо вже такі дії мають місце бути, то необхідно звертатись до поліції та ДБР, оскільки це є незаконним затриманням особи.