Неоформлені працівники: як ДПС допомагає Держпраці їх виявляти?

Опубліковано: Ж-л “ВІСНИК. ОФІЦІЙНО ПРО ПОДАТКИ“

Автор: Наталія Брожко, адвокат Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери»

Виявлення неоформлених працівників свого часу стало пріоритетним завданням деяких виконавчих органів влади. Так, їх завжди шукали податківці під час документальних перевірок, а інспектори Держпраці присвячували цій темі численні публікації на власних сайтах, вихваляючись «викриттями місяця».

Пандемія внесла все ж свої корективи. Ми маємо п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яким встановлено мораторій на більшість перевірок, та постанову КМУ від 03 лютого 2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», яка їх тепер дозволяє. Та оскільки норми закону мають вищу юридичну силу над постановами Кабміну, платники податків можуть впевнено не допускати посадовців ДПС до перевірок. Однак це вже інша тема.

А поки «готуймо сани влітку…» (тим більше, що інспекційні відвідування Держпраці взагалі ніхто не відміняв) та з’ясовуємо, які наслідки може мати співпраця цих двох контролерів як для суб’єктів господарювання, які укладають лише трудові договори зі своїми працівниками, так і для тих, хто частіше має справу з цивільно-правовими договорами або взагалі схильний до «усної співпраці».

Перевірки податківців

«Досвідчені» платники податків знають, що податківці можуть виявляти неоформлених працівників під час документальної або фактичної перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є, зокрема дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань, зокрема дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).

Згідно зі ст. 80 ПКУ фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Вона може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету,
здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника.

Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Згідно з п. 81.1 ст. 81 ПКУ посадові особи ДПС мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПКУ, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці – адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПКУ, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред’явлення або ненадіслання у випадках, визначених ПКУ, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред’явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, є підставою для недопущення посадовців до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Що ж до відповідальності, то перевірка ДПС найчастіше може мати наслідком для платника податків, крім збільшення грошових зобов’язань з ПДФО та військового збору, штраф за:

– ненарахування (неутримання, несплату) податків під час виплати доходу в розмірі 25% від суми податку, що підлягаю сплаті (перерахуванню) до бюджету (якщо вперше виявили порушення);

– подання з недостовірними відомостями звітності, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку (1020 грн за перше порушення).

Як визначатимуться ці суми? Варіантів у посадовців може бути багато. Останні можуть вигадати визначати грошові зобов’язання на рівні середньої заробітної плати працівників суміжних професій, мінімальної заробітної плати, винагород за цивільно-правовими договорами, які укладав платник податків з фізичними особами. А Вам вже тоді гадати, як їх оскаржити.

Проте на практиці податківці досить часто в своєму акті зазначають про неналежне оформлення/неоформлення трудових відносин та, без винесення ППР, просто передають матеріали перевірки іншому контролеру – Держпраці.

Інспекційні відвідування Держпраці

Державна служба України з питань праці (Держпраці) є ще одним органом, який повноважний перевіряти наявність укладених трудових відносин. І до відповідальності такий орган притягує юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у вигляді штрафів за Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП).

Так, абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП передбачає, що разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (60 000 грн станом на 01.01.2021), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження.

Вчинення такого порушення повторно протягом двох років з дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 № 823 (далі – Порядок), заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Як і у випадку з документальними та фактичними перевірками Вас мають ознайомити із службовим посвідченням інспектора Держпраці, однак вже перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об’єкта відвідування (за його наявності).

Інспектор може ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги.

На замітку

Пам’ятайте, підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема інформація ДПС та її територіальних органів про факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень (п. 5 Порядку).

Слід врахувати, що згідно з п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 № 509, штрафи накладаються на підставі, зокрема:

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Щодо останньої підстави слід наголосити ось на чому.

Здавалося б, для того аби інспектор Держпраці міг накласти штраф на підставі акта перевірки ДПС (органу ДПС) достатньо отримати від «колег» такий акт, який би фіксував, наприклад, факт допуску працівника до роботи без укладення трудового договору.

Однак тут для суб’єкта господарювання «спрощується життя». Бо ж ч. 8 ст. 265 КЗпП чітко наголошує, що штрафи за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

При цьому Ви напевно точно розумієте, що якщо постанова КМУ дозволяє Держпраці штрафувати на підставі акта ДПС, а КЗпП як закон – забороняє, то перевагу має саме останній.

Яку ж роль може зіграти акт перевірки ДПС при накладенні штрафу Держпраці та під час його подальшого оскарження Вами? Скажімо так: він не буде підставою для накладення штрафу Держпраці. Однак суд може врахувати його як письмовий доказ, встановлюючи ту чи іншу обставину.

Звідси рекомендація: навіть якщо податківці під час фактичної чи документальної перевірки зафіксували наявність бодай ймовірно неоформлених працівників без накладення в подальшому штрафних санкцій, потурбуйтесь подати щодо цієї ситуації свої заперечення. Звісно, це Ваше право, однак його реалізація може стати рятівною шлюпкою під час оскарження вже штрафу Держпраці.