Списання ТМЦ під час арешту майна: чи можливо

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух”  

Питання: Підприємство комунальної сфери має борги, за які накладені арешти на все майно підприємства.

На сьогоднішній день підприємство є у списку об’єктів великої приватизації, тому виконавчі провадження підлягають зупиненню. Під час інвентаризації встановлено, що на всіх об’єктах є МНМА (11 рах. БО), які виробили свій ресурс, строк використання пройшов, неробочі та, при звичайних обставинах, підлягали б списанню з рахунків БО та утилізації, та оприбуткуванню в частині корисних залишків. Замість таких ТМЦ для продовження роботи підприємства придбані нові та введені в експлуатацію та експлуатуються. Бухгалтерія підприємства вважає, що в зв’язку з тим, що присутні арешти на все майно, МНМА списати не можна. І вони до сих пір знаходяться в обліку, у матеріальній відповідальності робітників, засмічуючи та захламляючи виробничі дільниці.

Хочу зрозуміти, запаси – це теж майно, але ж вони використовуються на підприємстві і відбувається їх рух. Спецодяг (теж рах. 11)  використовується і є його рух. То чи правильним є рішення, прийняте на підприємстві. Чи правомірно списати такі ТМЦ/МНМА з рахунків БО?

Відповідь: Дійсно, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об’єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Проте, як зазначено у ч. 4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі – зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку (ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження»).Тільки виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями (ч. 8 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як відомо, за ч. 2 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження» зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування.

При використанні ТМЦ можуть втрачати свою цінність, так як утримуються на підприємстві з метою виробництва товарів, надання послуг та здійснення управлінської діяльності.

Отож, якщо зберігачем, згідно з постановою про опис та арешт майна, призначено боржника, то він має можливість за наведених вище обставин користуватися майном, але не має права на відчуження чи розпоряджатися таким.

Враховуючи вище вказане, зрозуміло, що для реалізації (списання) майна з підприємства необхідно зняти арешт. Беручи до уваги наведені обставини, підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини може бути наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням (ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Для зняття арешту з майна боржника необхідно у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби за місцем накладення такого, отримати відповідну згоду.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999 запаси являють собою активи, які: утримуються  для  подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов  звичайної  господарської діяльності;  перебувають у  процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

За наданою інформацією, на підприємстві спецодяг обліковується на 11 рахунку, який належить до класу 1 «Необоротні активи». Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи» включає  субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Беручи до уваги зазначене вище, на підприємстві спецодяг не входить до складу запасів.

Тому погоджуємось з рішенням бухгалтерії, що в зв’язку з наявністю арештів на все майно ТМЦ та МНМА списати не можна.

Ірина Овдійчук, юрист Адвокатської фірми “Єфімов та партнери”