Обережно з отриманням грошів на “картку”

Вітаємо Вас!

Ми вже неодноразово писали про ризик бути притягнутим до відповідальності (зокрема, і до кримінальної) за отримання коштів на «банківську картку» від фактичного провадження підприємницької діяльності.

Наприклад, пресслужба Державної податкової служби України вирішила нагадати, що «систематичне отримання коштів на картковий рахунок фізособи за товари є ознакою господарської діяльності, яка підлягає реєстрації».

А «за здійснення господарської діяльності без державної реєстрації передбачено адміністративну відповідальність – штраф у розмірі до 85 тис. гривень з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення такого адміністративного правопорушення (ст. 164 КУпАП)» – зазначили у відомстві.

Для багатьох підприємців це нагадування від податкової не є новиною, такий ризик був завжди. Але сам факт нагадування свідчить про те, що податківці на це звернули увагу.

Однак, потрібно розуміти тенденцію розвитку податкового законодавства та регулювання фінансового сектору в Україні та за її межами.

Враховуючи Закон №1210 (який наробив чимало галасу та спровокував довготривалі мітинги), затверджені Законом 361-IX оновлені правила фінмоніторингу, імплементація в вітчизняному законодавстві плану BEPS (план боротьби з розмиванням оподатковуваної бази й виведенням прибутку з-під оподаткування), а також інші законодавчі ініціативи, можна впевнено стверджувати, що тенденція направлена на посилення державними органами контролю за грошовими переказами, підвищення відкритості фінансового сектору та зменшення можливостей оперувати «сірими» коштами.

Також окрім відповідальності, у разі ведення такого бізнесу можуть виникнути й інші наслідки.

Держава впевнено запроваджує «бар’єри», які ускладнюють можливість безперешкодно розпоряджатись «сірими» коштами.

Наприклад, тепер нотаріуси, оскільки вони є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, при засвідченні договору купівлі-продажу нерухомості можуть вимагати у покупця надати документи, що підтверджують джерела походження коштів на придбання квартири.

У разі якщо покупець відмовиться надавати такі документи, або, наприклад, пред’явить податкову декларацію, де буде зазначено нуль копійок доходів або цифра, яка явно не дозволяє придбати таке майно, то нотаріус може відмовити у засвідченні такого договору, що матиме наслідком зірвану угоду. І, навіть, повинен відмовити.

Про банківські або інші фінансові компанії годі й казати, оскільки банківський «фінмон» є чи не найбільш прискіпливим. І очевидно, що у разі коли на рахунок фізичної особи регулярно надходять кошти від різних осіб, то у банку не буде іншого варіанту, як повідомити Державну службу фінансового моніторингу про такі операції, оскільки вони є підозрілими у розумінні Закону 361-IX і свідчать про здійснення господарської діяльності без державної реєстрації.

Таким чином, вже зараз необхідно адаптуватись до нових реалій та розробити «правильну» юридичну структуру бізнесу, навіть якщо підприємець протягом довгого часу отримував на картку гроші від клієнтів та нічого поганого не відбувалось.

Під «правильною» структурою бізнесу ми маємо на увазі структуру:

яка відповідає вимогам законодавства і
яка є ефективною та рентабельною.

Хоча ця тема стосується не тільки підприємців, а й фізосіб, що періодично отримують від своїх знайомих, друзів, або родичів на картку гроші, що також може зацікавити податківців.

Тому, з метою мінімізації ризиків необхідно мати чітке та зрозуміле правове пояснення таких грошових переказів.

І знайте, що профілактика завжди ефективніша та дешевша ніж лікування.

Менчак Ілля, юрист Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери»