Оренда житла для працівника КНП

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух”  

Питання: чи може КНП укласти договір на оренду житла для молодого спеціаліста?

Відповідь:

Відповідно до ч.1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб (ч. 2 ст. 813 ЦК України). Тобто КНП як юридична особа може бути стороною такого договору. Однак слід врахувати таке.

КНП, як і будь-яке інше підприємство незалежно від форми власності, є роботодавцем, на якого поширюються вимоги трудового законодавства. Можливість отримання таких «преференцій» від КНП молодим спеціалістом може передбачатись як колективним договором, так і трудовим договором.

Відповідно до ст. 13 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: встановлення гарантій, компенсацій, пільг; забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників. Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Таким чином, КНП слід звернути увагу на зміст колективного та трудового договору. Якщо там передбачений такий обов’язок КНП як оренда житла для найманого працівника, тоді такий правочин буде правомірний.

Однак, в будь якому разі, якщо КНП бере на себе такий обов’язок, то воно повинно мати повноваження на це. Зокрема, закріплені статутом, розпорядчими актами засновника тощо. Якщо це питання взагалі не врегульоване, то слід виходити із загальних положень, які регулюють діяльність КНП, і які, знову ж таки, містяться у перерахованих щойно документах.

Адже особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених Господарським кодексом України, щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом (ч. 10 ст. 78 ГК України).

Згідно з ч. 3 ст. 77 ГК України орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, здійснює контроль за використанням та збереженням належного підприємству майна, і має право вилучити у казенного підприємства майно, яке не використовується або використовується не за призначенням, та розпорядитися ним у межах своїх повноважень.

Тобто такий контроль за використанням, зокрема грошових коштів здійснює і засновник КНП. А тому витрачання коштів, які знаходяться у комунальній власності, має бути погоджено із засновником окремо або останній має уповноважити (дозволити) на це розпорядчими/установчими актами.

Наталія Брожко, адвокат Адвокатської фірми «Єфімов та партнери»