Зелений тариф для підприємців

Питання: Юридична особа планує здійснення господарської діяльності з виробництва електричної енергії на сонячній електростанції з метою її продажу за «зеленим тарифом» без використання на власні потреби.

Питання:

  1. Підприємство має бути власником відповідного обладнання чи може його орендувати?
  2. Чи може підприємство бути платником єдиного податку?
  3. За умови наявності статусу платника ПДВ у виробника електроенергії, чи повинен бути нарахований ПДВ на суму «зеленого тарифу» з реалізованої електроенергії?

Відповідь: Україна не залишається осторонь процесів з пошуком і впровадженням альтернативних джерел електроенергії. Навіть Закон спеціальний маємо «Про альтернативні джерела енергії» від 20.02.2003 з цікавим номером 555-IV (далі – Закон № 555), відповідно до якого до альтернативних джерел енергії відносить сонячнувітрову, геотермальну, гідротермальну, аеротермальну, енергію хвиль та припливів, гідроенергію, енергію біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів, та вторинні енергетичні ресурси, до яких належать доменний та коксівний гази, газ метан дегазації вугільних родовищ, перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів.

Відповідно до ст.1 Закону № 555 «зелений» тариф – це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблена лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

«Зелений» тариф на електричну енергію, вироблену з сонячної енергії встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП). Цей тариф відрізняється у залежності від суб’єкта, який виробляє та продає електроенергію. Так, для кожного суб’єкта господарювання, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об’єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу) встановлюється окремо.

Відповідно до Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб’єктів господарської діяльності та приватних домогосподарств, затвердженого постановою НКРЕКП від 02.11.2012 №1421, зареєстрованого в МЮУ 22.11.2012 за №1957/22269 (далі – Порядок №1421), фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для суб’єктів господарювання та приватних домогосподарств встановлюється шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно з Законом № 575, станом на 01.01.2009 за офіційним валютним курсом НБУ на зазначену дату. Іншими словами, «зелений» тариф «прив’язано» до курсу євро.

Закон № 555 не ототожнює суб’єктів господарювання і приватні домогосподарства щодо участі їх виробництві та продажу альтернативної електроенергії з сонця за «зеленим» тарифом.

Для встановлення «зеленого» тарифу суб’єкт господарювання до відповідної заяви має додати документи, перелік яких значно об’ємніший і за кількістю, і за їх змістом (п.2.1 Порядку № 1421). Це, наприклад, пояснювальна записка з детальною інформацією про суб’єкта господарювання (форма власності, установлена потужність та інші характеристики об’єкта електроенергетики); розрахунок собівартості виробництва електричної енергії на об’єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії; обґрунтування статей та елементів витрат собівартості виробництва електричної енергії на об’єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (копії договорів на закупівлю товарів, робіт і послуг, довідку про чисельність персоналу, довідку про балансову вартість основних фондів із розбивкою за групами станом на дату подання заяви щодо встановлення «зеленого» тарифу суб’єкту господарювання); пояснювальна записка до проекту будівництва об’єктів електроенергетики з використанням альтернативних джерел енергії та ін. І це усе може зробити лише той суб’єкт господарювання, який отримав або має намір отримати ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії в установленому законодавством порядку та виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії (п.1.2. Порядку № 1421).

Ані Закон № 555, ані Порядок № 1421 не забороняють виробляти електроенергію із сонячної шляхом використання орендованого обладнання. Однак, наведений вище перелік документів і інформації може наштовхнути на думку про те, що обладнання має бути виключно власне, а не орендоване. І хоча ця думка не є такою, що відповідає чинному законодавству, слід бути готовим її почути.

 

Суб’єкти господарювання сплачують податки з операцій від продажу електроенергії в залежності від системи оподаткування, на якій перебувають такі платники; від того, зареєстровані вони платниками ПДВ чи не зареєстровані.

Щодо ПДВ слід виходити з того, що операція з продажу електроенергії як товару не включена до переліку операцій звільнених від оподаткування ПДВ, чи оподатковуваних за нульовою ставкою, чи таких, які не є об’єктом оподаткування ПДВ. Тому виробник електроенергії з альтернативного джерела зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання на вартість електроенергії, проданої за зеленим тарифом.

Щодо перебування на спрощеній системі оподаткування слід виходити з того, що перелік видів діяльності та суб’єктів, які її здійснюють, що позбавляє прав перебувати на спрощеній системі оподаткування, а саме бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, міститься в п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України. Серед таких суб’єктів відсутні юридичні особи, які виробляють і продають електроенергію.

Однак слід пам’ятати про обмеження загальної суми доходу юридичної особи – платника ЄП третьої групи. Це обмеження встановлено у 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Якщо враховувати, що влада планує встановити МЗП у розмірі 6700 грн з 1 січня 2022 року, то максимальна сума виручки платника ЄП третьої групи у 2022 році має бути 7 818 900 грн.

Автор: Олександр Єфімов,
Керуючий Партнер, доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, член Науково-консультативної ради Верховного Суду