Кримінальна відповідальність за колаборацію та пособництво

Опубліковано в електронному виданні: https://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/EA016249 

Уже дев’ять місяців триває загарбницька війна російських окупантів проти України. Український народ героїчно протистоїть агресору. Однак при цьому деякі громадяни України та юридичні особи допомагають окупантам у вчиненні агресивних дій проти України, підтримують збройні формування держави-агресора тощо.

Колабораціонізм підриває національну безпеку України і становить безпосередню загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності, конституційному ладу України.

Для підтвердження великої значимості питання протидії колабораціонізму держава ще в березні цього року запровадила кримінальну відповідальність за колаборацію.

Зокрема, Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність” від 03.03.2022 р. № 2108-IX додав до Кримінального кодексу України (далі – КК України) склад нового кримінального правопорушення – колабораційна діяльність (ст. 111¹ КК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 111¹ КК України до колабораційної діяльності віднесено публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, установлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.

Також колабораційною діяльністю є передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

За здійснення колабораційної діяльності КК України в разі настання тяжких наслідків навіть передбачає довічне позбавлення волі.

Натомість провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади може тягнути за собою покарання у вигляді штрафу до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

Уже почали з’являтися перші вироки у кримінальних правопорушеннях цієї категорії. Ця нова стаття КК України є перспективною, і в найближчому майбутньому, найімовірніше, кількість вироків обчислюватиметься не одиницями, а десятками або навіть сотнями.

Розпочата російською федерацією загарбницька війна проти України поставила в надзвичайно скрутне становище економіку нашої держави. Важко прогнозувати, коли закінчиться війна, але вже можна казати про те, що потроху український бізнес оживає і пристосовується до роботи в умовах воєнного стану.

У цей важкий час для бізнесу з’явилися нові ризики, які потрібно враховувати під час здійснення господарської діяльності. Одним із таких є ризик потрапити до списку колаборантів і пособників державі-окупанту.

Зараз боротьба з колабораціонізмом та пособництвом є одним із пріоритетів роботи правоохоронних органів. Зважаючи на те, що у правоохоронців завжди були особливі відносини з українським бізнесом, підприємцям не варто недооцінювати вказаний ризик. Будь-які прив’язки бізнесу до колабораціонізму й пособництва державі-окупанту можуть викликати миттєву реакцію правоохоронців, що може спричинити негативні наслідки. Цей ризик можуть створювати ризикові контрагенти, колишні відносини з представниками країни-агресора, будь-які транзакції на окуповані території, у рф та зворотному напрямку, провадження господарської діяльності на цих територіях.

Найбільше варто замислитися про те, щоб не потрапити до списку колаборантів і пособників, представникам українського бізнесу, які опинилися на тимчасово окупованій території. Після звільнення цих територій під перевірку, найімовірніше, потрапить кожен такий суб’єкт господарювання.

Розкриваючи питання кримінальної відповідальності колаборації і пособництва, варто навести приклади колабораційної діяльності, у яких, щоправда, ще не встановлено винуватість особи вироком суду.

Зокрема, нещодавно в Харківській області було затримано фермера за співпрацю з окупантами, а саме він передав представникам країни-агресора пшеницю й насіння соняшника. Сам фермер заперечував факт добровільного передання, але на час проведення досудового розслідування особі обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

У м. Херсоні затримали підприємця, який надавав в оренду плавзасоби окупантам і допомагав їм переправлятися через р. Дніпро. Після окупації він перереєстрував бізнес у країні-агресорі та навіть уклав договір з окупаційної адміністрацією.

Важливим для українських компаній є розробити певний робочий алгоритм, щоб не потрапити у список колаборантів і пособників. Зокрема, проводити перевірку контрагентів і договорів компанії.

Потрібно бути в курсі, що відбувається з активами та майном компанії, які залишилися на тимчасово окупованій території. У разі зникнення, викрадення майна компанії або відсутності інформації про його стан краще одразу звернутися до правоохоронних органів із заявами про вчинення кримінального правопорушення. Окрім того, що таким чином убезпечите себе від можливих підозр у співпраці з окупантами, фіксація відповідних фактів шляхом подання заяв про вчинення кримінальних правопорушень допоможе отримати відшкодування завданої шкоди в майбутньому, коли цей процес запрацює.

Варто також порадити українському бізнесу в разі наявності найменших підозр, що вашу компанію можуть пов’язати з колабораційною діяльністю, бути готовими до раптового приходу правоохоронних органів, у тому числі з тимчасовими доступами й обшуками. Дуже уважно потрібно ставитися до запитів правоохоронців, які можуть надійти на вашу адресу, – це досить серйозні “дзвіночки”.

Будьте пильні та відповідальні щодо свого бізнесу!

Сергій Кишкань, адвокат, старший партнер, керівник практики “Захисту бізнесу та кримінального права”, Адвокатської фірми “Єфімов та Партнери”