Переходимо на новий Закон “Про акціонерні товариства”

Відповідь: Спочатку зупинимося на загальних положеннях Закону України «Про акціонерні товариства» від 27.08.2022 № 2465-IX (далі – Закон), який набрав чинності з 1 січня поточного року.

Згідно зі ст.4 за дворівневої структури управління органами управління акціонерним товариством є загальні збори, орган, відповідальний за здійснення нагляду (наглядова рада), і виконавчий орган (колегіальний або одноосібний).

Структура управління акціонерним товариством визначається статутом акціонерного товариства.

Згідно зі ст.39 Закону обрання членів наглядової ради або ради директорів належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. А відповідно до ч.3 цього ж Закону повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть передаватися іншим органам товариства. Водночас у ст.64 Закону також зазначено, що члени ради директорів обираються загальними зборами акціонерів на строк, встановлений статутом акціонерного товариства, але не більше ніж три роки.

А відповідно до ст.69 Закону наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що в межах компетенції, визначеної статутом акціонерного товариства та цим Законом, здійснює управління товариством, а також контролює та регулює діяльність його виконавчого органу.

З наведених норм висновується, що наглядова рада АТ позбавлена повноважень обирати/призначати раду директорів (правління).

Однак, як то кажуть, є нюанси.

По-перше, відповідно до п.7 Розділу XIX. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону акціонерні товариства зобов’язані привести свою діяльність, у тому числі статути та внутрішні положення, у відповідність із цим Законом до 31 грудня 2023 року. Спірним є питання про те, чи можна керуватися статутом, який не відповідає вимогам Закону, до приведення його у відповідність з ним. Але з такого спору можна вийти як з одним твердженням, так і з протилежним. Сам факт наявності дозволу здійснити приведення статуту до Закону аж до 31.12.2023 означає, що ним можна і слід керуватися. Принаймні заборони таких дій Закон не містить.

Проте, тут є й другий нюанс. Відповідно до п.2 Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.02.2023  № 154 «Щодо визначення особливостей проведення загальних зборів акціонерних товариств та загальних зборів учасників корпоративних інвестиційних фондів на період дії воєнного стану у 2023 році» у період дії воєнного стану загальні збори акціонерів акціонерного товариства, незалежно від змісту норм статуту та інших внутрішніх документів акціонерного товариства, якими регулюється порядок скликання та проведення загальних зборів, можуть бути проведені виключно одним з наступних шляхів:

1) дистанційного проведення відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 березня 2023 року № 236;

2) проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери – власники 100 відсотків голосуючих акцій, відповідно до вимог статті 59 Закону України «Про акціонерні товариства» (за виключенням випадків, коли місцем проведення загальних зборів є тимчасово окуповані території України або територія держави, що визнається згідно з законодавством України державою-агресором).

Водночас, відповідно до п.7 вказаного Рішення НКЦПФР у разі закінчення строку дії повноважень членів органів управління акціонерного товариства в період дії воєнного стану, їх повноваження вважаються продовженими до дати прийняття загальними зборами акціонерного товариства рішення про обрання членів органів управління акціонерного товариства. Як було вказано раніше органами управління є і наглядова рада, і рада директорів (правління АТ).

Підсумовуючи викладене, слід зазначити:

1. Повноваження Наглядової ради до її переобрання чи обрання на новий строк вважаються продовженими до дати прийняття загальними зборами АТ рішення про обрання нового складу Наглядової ради.
2. Така Наглядова рада з 01.01.2023 позбавлена повноважень обрати новий склад Правління. Однак укласти Контракти з членами Правління, обраними загальними зборами акціонерів така Наглядова рада має повноваження (п.10 ч.2. ст.71 Закону). Слід мати на увазі, що такий варіант можливий лише в разі нелогічного розвитку подій, а саме, коли загальні збори акціонерів зможуть обрати новий склад ради директорів (правління), але водночас з якихось причин не зможуть обрати новий склад Наглядової ради. Слід також врахувати викладене вище щодо приведення статуту АТ у відповідність з Законом до 31.12.2023.
3. Після закінчення строку повноважень Правління залишається легітимним до дати прийняття загальними зборами акціонерного товариства рішення про обрання членів.
4. Для легітимності Правління у такому разі не потрібно визначити дворівневу структуру управління, оскільки вона залишається такою за замовчуванням внаслідок існування вже обраної Наглядової ради і Правління. Відповідно до п.6 Розділу XIX. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону лише ті акціонерні товариства, в яких на день набрання чинності цим Законом не створена наглядова рада, до приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами цього Закону вважаються такими, що обрали однорівневу систему управління, а колегіальний виконавчий орган такого товариства виконує функції ради директорів. Тож, з набранням чинності Законом та за наявності Наглядової ради і Правління таке АТ вважатиметься таким, що має дворівневу систему управління.

  О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді