Переведення боргу

Цього разу хотілося б поговорити про важливість слів, а точніше формулювань у сфері права.

Наприклад, Вас турбує така ситуація: підприємство – платник єдиного податку 4 групи, яке має заборгованість у національній валюті перед своїм засновником-нерезидентом, хоче продати свою заборгованість іншому підприємству – платнику податку на прибуток, але вже резиденту.

Здавалося б усе просто. Але про який продаж йдеться? Заборгованість одного боржника не є активом, який можна придбати.

Вся причина такого нерозуміння – це неточність формулювання. Адже у цьому випадку, йдеться про процедуру переведення боргу.

Під час переведення боргу юридичні особи мають укласти договір з дотриманням вимог ст.ст.520-524 ЦК України.

Відповідно до цього договору зобов’язання перед кредитором попереднього боржника припиняться, натомість вони виникнуть у нового на таку ж суму.

Переведення боргу може бути здійснено як стосовно боргу в грошовій формі, так і в товарній.

За ст.520 ЦК України боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Водночас переведення боргу потрібно розмежовувати з процедурою відступлення права вимоги.

Згідно з пп.14.1.255 п.14.1 ст.14 ПК України відступлення права вимоги – це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Тобто, переведення боргу, на відміну від відступлення права вимоги, не є фінансовою послугою, та стосується особи боржника, а не кредитора. Це зі свого боку, також вказує на те, що у вищеописаній ситуації має застосовуватися саме процедура переведення боргу.

А що ж з валютою зобов’язання під час здійснення процедури переведення боргу?

Згідно зі ст.521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов’язанні визначається відповідно до положень ст.513 ЦК України (правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові).

За ст.524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні.

Отже, обмежень щодо здійснення переведення боргу між юридичними особами платника податку в гривнях – немає. 01135, м. Київ, вул. В.Чорновола, 25, кв. 165 сторінка 2 із 4 тел./факс: 044236-41-41

Однак, під час укладення договору про переведення боргу, сторони мають узгодити те, що новий боржник сплатить заборгованість перед нерезидентом у валюті, а первісний боржник, зі свого боку, сплачуватиме підприємству-платнику податку на прибуток ту суму коштів у гривнях, яка відповідатиме сплаченій сумі у валюті.

Окремо сторонами має бути погоджено те, чи буде, при оплаті в гривнях первісним боржником, враховуватися зміна валютного курсу та розмір комісій тощо.

Що ж, дізнатися всі аспекти здійснення процедури переведення боргу завжди допоможуть юристи Адвокатської фірми «Єфімов та партнери». А Ви у будь-який момент можете це перевірити!

Нехай нічого не стає на заваді! Бережіть себе!

Вікторія Шелест, юристка

Підписатись на Моніторинг