Як правильно оформити договір на перевезення пасажирів через кордон і назад з неприбутковою організацією (церквою)

Опубліковано в “Експертус. Головбух”

Питання: Як правильно оформити договір на перевезення пасажирів через кордон і назад з неприбутковою організацією (церквою)? Поїздка з «зачиненими дверима».

Відповідь: Перевезення групи пасажирів через державний кордон України для організації (зокрема, релігійної організації, церкви) здійснюється як нерегулярне міжнародне перевезення пасажирів автомобільним транспортом. Таке перевезення повинно оформлюватися відповідно до вимог законодавства України та міжнародних договорів.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що нерегулярні пасажирські перевезення – перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.

За змістом ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:

– для автомобільного перевізника – ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

– для водія автобуса – посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

До міжнародних перевезень пасажирів та небезпечних вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки.

При виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати:

– дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;

– свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

– список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях);

– білетно-облікову документацію;

– схему маршруту.

У ст. 42 Закону України «Про автомобільний транспорт» закріплено, що договір про нерегулярні пасажирські перевезення автобусом укладається між замовником транспортних послуг та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

У випадку поїздки «із зачиненими дверима» перевезення здійснюється для заздалегідь сформованої групи пасажирів, без посадки або висадки сторонніх осіб по маршруту. Такі перевезення належать до нерегулярних міжнародних перевезень та регулюються також положеннями Угоди про міжнародні нерегулярні перевезення пасажирів автобусами (Угода INTERBUS), до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 16.10.2012 № 5444-VI.

Відповідно до ст. 6 розд. IV Угоди INTERBUS для поїздок із зачиненими дверима, тобто таких перевезень, коли той самий автобус використовується для перевезення тієї самої групи пасажирів протягом усієї поїздки та для доставки її назад до місця відправлення не потрібно отримувати дозвіл на території будь-якої Договірної Сторони, іншої, ніж та, в якій засновано транспортний оператор. Місце відправлення знаходиться на території Договірної Сторони, в якій заснований транспортний оператор.

З аналізу положень чинного законодавства вбачається, що статус неприбутковості не впливає на порядок укладення договору перевезення. У такому випадку церква виступає замовником транспортних послуг, а перевізник надає послугу на загальних підставах.

Таким чином, для виконання нерегулярних міжнародних перевезень пасажирів необхідно укласти письмовий договір між перевізником та релігійною організацією (церквою), в якому визначити: сторони договору, предмет договору (нерегулярне міжнародне перевезення пасажирів); маршрут руху; дату та час перевезень; транспортний засіб; кількість пасажирів; форму та порядок оплати послуги; права, обов’язки та відповідальність сторін тощо. Також потрібно сформувати список пасажирів організованої групи та забезпечити наявність у водія документів, передбачених законодавством для виконання міжнародних перевезень.

Ірина Овдійчук,

Старша партнерка, адвокатка Адвокатської фірми «Єфімов, Брожко та партнери»