Розкриття структури власності

Розкриття структури власності – справжній «рентген» бізнесу, який дозволяє побачити, хто стоїть за компанією насправді.

Тож, не дивно, що в Україні запроваджено процедуру розкриття не тільки кінцевого бенефіціарного власника, а й усієї структури власності.

Простими словами, структура власності – це документ (документи), який відображає всіх фізичних осіб, які мають можливість вирішально впливати на керівництво чи діяльність організації (прямо або опосередковано).

За законом юридичні особи зобов’язані підтримувати відомості про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи в актуальному стані, а також повідомляти державного реєстратора про зміну протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення.

Втім, якщо цього не зробити, через відсутність відповіді на запит інформації від юридичних і фізичних осіб, які є засновниками (учасниками), відповідальності не буде, але тільки для юридичної особи.

Засновники (учасники) юридичної особи за ненадання на запит юридичної особи необхідної інформації можуть бути оштрафовані на значну суму – від 17 000 грн до 34 0000 грн.

Таке собі звільнення від відповідальності, правда? Замість юридичної особи штраф може отримати її засновник.

Ризики ще й в іншому. У разі виявлення органом державної влади, правоохоронним органом, суб’єктом первинного фінансового моніторингу, іншою особою розбіжностей між відомостями про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності, юридична особа може «здобути» відмітку про можливу недостовірність інформації в Єдиному державну реєстрі. Відмітка «з’являється» за неповноту, неточність чи помилку в інформації.

Якщо таке сталось, за Вами пояснення. Маєте переконати державного реєстратора, звісно документально, в актуальності відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи. Якщо переконати не вдасться, такі відомості про юридичну особу буде виключено з Єдиного державного реєстру.

Це може призвести до відмови банків та інших фінансових установ у наданні послуг чи закриття рахунків, відмови від співпраці з боку контрагентів, відмови державних реєстраторів у вчиненні реєстраційних дій.

До слова, неповне розкриття інформації про кінцевого бенефіціарного власника цілком розцінюється як подання для державної реєстрації завідомо неправдивих відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, що загрожує юридичній особі накладенням штрафу у тому ж розмірі (від 17 000 грн до 340 000 грн).

Як думаєте, в сучасному світі перемагає той, хто ховається чи той, хто показує себе чесно?

Здається прозорість бізнесу не заважає, але вирішувати Вам, наша справа застерегти.

Ірина Овдійчук,

Старша партнерка, адвокатка Адвокатської фірми «Єфімов, Брожко та партнери»

Підписатись на Моніторинг