Авансовий внесок, прощавай!

Вітаю Вас!

Верховенство права, право на справедливий, незалежний суд. Право на захист порушених, оспорюваних, невизнаних прав, свобод та інтересів. Доступність правосуддя та гарантії виконання судових рішень.

Що це? Просто лозунги чи принципи, права та гарантії, що є непорушними. Права, реалізація яких дає можливість захистити своє законне право та інтерес в судовому порядку, коли усі інші способи врегулювати конфлікт вже вичерпано, або вони є неефективними.

Так достатньо буденною є ситуація, коли особа звертається до суду з метою захистити своє майнове або немайнове право. Проходить «дев’ять кіл пекла», отримує довгоочікуване, справедливе рішення суду, проте до кінця задовільнити своє право та інтерес не може – через брак коштів.

«Як це?» – запитаєте Ви, а ось так, адже ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає обов’язкову сплату авансового внеску особою, на користь якої ухвалене судове рішення, як необхідної умови початку примусового виконання цього рішення органом державної виконавчої служби. При цьому сума авансового внеску коливається від 4 173 до 41 730 гривень.

Що це означає? А те, що якщо ви не маєте можливості сплатити авансовий внесок, то ваше рішення ніхто виконувати не буде. Не сплатили авансовий внесок – не прийняли рішення до виконання.

Проте, Конституційний Суд України все ж таки  вважає, що право кожного на судовий захист та гарантії виконання рішень – не просто гасла та написи в Конституції, а гарантії, які є непорушними.

Так, Конституційний суд України в ухваленому 15.05.2019 Рішенні у справі за конституційною скаргою Хліпальської В.В. щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» зазначив, що в аспекті гарантування на конституційному рівні права кожного на судовий захист та забезпечення державою виконання судового рішення відсутність у стягувача як особи, на користь якої ухвалене судове рішення, фінансової можливості сплатити авансовий внесок не повинна перешкоджати реалізації його права на виконання судового рішення. Конституційний Суд України наголошує, що визначений положенням частини другої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» обов’язок авансування початку примусового виконання судового рішення особою, на користь якої ухвалене це рішення нівелює сутність її конституційного права на судовий захист та суперечить положенням статей 3, 8, частин першої, другої статті 55, частин першої, другої статті 1291Конституції України.

Відтак, положення частини другої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» визнані неконституційними та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, відтепер виконавець зобов’язаний буде відкрити виконавче провадження та почати реалізовувати Ваше законне право як стягувача і без попередньої сплати авансового внеску, а якщо буде відмовляти – знайте, що його дії можна оскаржити, і ми Вам в цьому допоможемо.

Оскаржити також можна і дії інспектора Держпраці, про що читайте в нашому новому Моніторингу. Із Моніторингу Ви також дізнаєтесь: як платнику ПДВ сплачувати орендну плату за майно, яке знаходиться у спільній власності; як суб’єктам господарювання, які надають в оренду приміщення на неповний робочий день, обчислювати земельний податок; що є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств інвестора (інвесторів) під час виконання угоди про розподіл продукції; на який строк ВР відстрочила розмитнення «євроблях» та багато чого іншого.

Катерина Мудровська, юрист

Підписатись на Моніторинг