Передача майна КНП від невласника

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух” 

Питання: різниця між господарським віданням та правом користування? Ми комунальне підприємство – в нас власник БМР – інша міська рада, яка не є нашим власником, хоче передати нам свердловину на праві якому. Вона може теж використовувати господарське відання чи ні?

Відповідь:

Згідно зі ст. 24 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб’єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Суб’єктами господарювання комунального сектора економіки є суб’єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб’єкти, у статутному капіталі яких частка комунальної власності перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.

Статтею 78 ГКУ передбачено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника – відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим ГКУ та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених ГКУ та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб’єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства (ст. 136 ГКУ).

Із вказаних норм слідує, що передати майно комунальному підприємстві на праві господарського відання може лише його власник в особі відповідного органу місцевого самоврядування, а не інша міськрада.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон про МС) право комунальної власності – право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом (ч. 1 ст. 18 Закону про МС).

Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону про МС до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об’єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об’єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ч. ст. 60 Закону про МС).

Враховуючи визначення свердловини (відповідно до ст. 1 Гірничого закону від 06.10.1999 року № 1127-XІV), можна стверджувати, що вона є  нерухомим майном, оскільки не може існувати без землі.

Саме тому логічно розглядати умови передачі її комунальному підприємству з урахуванням земельного законодавства. Так, згідно зі ст.92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Установи та організації, що не входять до переліку, визначеного ст.  92 Земельного Кодексу України земельну ділянку можуть отримати лише в оренду (ст. 93 Земельного кодексу України).

Як бачимо, для того, щоб комунальне підприємство отримало земельну ділянку разом із свердловиною в постійне користування, закон не встановлює вимоги, аби така земельна ділянка перебувала у комунальній власності тієї територіальної громади, до сфери управління якої належить і комунальне підприємство.

Але при цьому міськрада, яка збирається передавати в користування свердловину «чужому» комунальному підприємству, повинна врахувати інтереси своєї територіальної громади, норми законодавства, вимоги статуту територіальної громади (якщо такий приймався) та місцевих програм.

В свою чергу, комунальне підприємство в даному випадку має керуватись своїм установчим документом та за необхідності погоджувати отримання в користування (на баланс) земділянки разом зі свердловиною зі своїм власником.

Наталія Брожко,
Партнер, адвокат Адвокатської фірми «Єфімов та партнери»

13.03.2020