Вирішення питання розподілу процесуальних витрат в кримінальному судочинстві

Вітаємо Вас!

Питання відшкодування процесуальних витрат, зокрема витрат на правову допомогу, на сьогодні гостро стоїть перед зацікавленими учасниками судових спорів, незалежно від інстанції та виду судочинства. Незважаючи на те, що судді рідко у повному обсязі задовольняють, як вони вважають, «неспівмірні витрати» сторони щодо послуг адвокатів, з кожним роком напрацьовується правова база та судова практика, які полегшують отримання законної сатисфакції у повному обсязі.

Цього разу достатньо своєрідним способом, до даного процесу доклала руку Велика Палата ВС, яка сформувала позицію щодо порядку вирішення питання про розподіл процесуальних витрат у кримінальному провадженні. Відповідне повідомлення зовсім нещодавно з’явилось на сайті ВС.

Коротко суть справи така: суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим висновок місцевого суду про необхідність залишення вказаної заяви без розгляду, оскільки у кримінальному провадженні не ухвалено обвинувального вироку, а вирішення питання про розподіл судових витрат ухвалою суду не передбачено ст. 372  КПК України. Апеляційний суд також зазначив, що таке рішення не є перешкодою для вирішення цього питання у порядку цивільного судочинства.

Представник потерпілого подав касаційну скаргу, в якій назвав необґрунтованими судові рішення в частині залишення без розгляду заяви потерпілого про стягнення витрат на правову допомогу у зв’язку із тим, що вони обмежують право потерпілого на відшкодування витрат, які він поніс внаслідок захисту своїх прав у кримінальному провадженні.

Натомість Велика Палата Верховного Суду залишила без задоволення касаційну скаргу представника потерпілого, погодившись із висновком судів попередніх інстанцій з певними уточненнями.

Проте на відміну від апеляційного суду, ВП зазначила, що кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат, зокрема витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком.

Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Залишення без розгляду питання про розподіл процесуальних витрат не є істотним порушенням вимог КПК України, не впливає на вирішення питання кримінально-правової кваліфікації, доведеності винуватості, призначення покарання та не може бути єдиною підставою для скасування прийнятих судових рішень.

Водночас Велика Палата ВС зауважила, що залишення клопотання учасника провадження про розподіл процесуальних витрат без розгляду не є вирішенням судом питання про розподіл процесуальних витрат.

Потерпілий може повторно звернутися з відповідним клопотанням до суду першої інстанції з метою вирішення питання про розподіл процесуальних витрат, які мали бути вирішені судом під час прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні.

 Маслов Богдан, помічник адвоката