Абонплата за житлово-комунальні послуги

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух”  

Питання: Комунальним підприємством згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги» буде вводитися абонплата (крім оплати за водопостачання та водовідведення). В яких установчих документах це потрібно відобразити? Чи є відповідний КВЕД? Як вірно відобразити в статуті?

Відповідь:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон) плата за абонентське обслуговування – платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг  (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов’язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання  інших функцій, пов’язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та  поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

При цьому комунальне підприємство і є тим виконавцем комунальної послуги.

Своєю чергою, постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами» встановлюється граничний розмір плати за абонентське обслуговування.

Наразі згідно зі ст. 14 Закону плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:

плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України;

плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Саме встановлення розміру плати за абонентське обслуговування і належить до повноважень комунального підприємства. При цьому важливо, щоб розмір такої плати дійсно розраховувався та затверджувався за фактичними витратами комунального підприємства. Інакше останнє може бути звинувачене у зловживанні монопольним становищем та оштрафоване Антимонопольним комітетом України.

Оскільки все ж розмір плати за абонентське обслуговування «прив’язаний» до витрат виконавця, то фіксувати його в установчих документах недоцільно, адже теоретично цей розмір може змінюватись щомісяця. Відповідно, доведеться вносити зміни і до установчих документів. Або ж можна зафіксувати механізм визначення такої плати, наприклад, витрати виконавця плюс рентабельність.

За таких умов у статуті можна закріпити право комунального підприємства затверджувати окремими наказами/розпорядженнями щомісяця (за необхідності) розмір плати за абонентське обслуговування. При цьому, перевірте, чи не потрібно згідно зі статутом отримувати від засновника комунального підприємства дозвіл/погодження на це.

А що до відповідного КВЕДу, то він відсутній.

Наталія Брожко, адвокат, Партнер Адвокатської фірми «Єфімов та партнери»