Звільнення за угодою сторін та на підставі довіреності: порядок дій

Журнал «Заробітна плата» (випуск №11, 28.10.2022)

Ніхто не може бути впевнений у тому, що доля не зведе його одного разу з ображеним працівником або з невдоволеним колишнім роботодавцем. Але припиняти трудові відносини потрібно цивілізовано. Один із найбільш мирних способів – звільнення за угодою сторін.

Пунктом 1 ст. 36 КЗпП визначено, що обидві сторони трудових відносин можуть припинити дію трудового договору за угодою сторін.

Так, особливість підстави припинення трудового договору за угодою сторін полягає в тому, що в цьому разі потрібне спільне волевиявлення сторін, спрямоване на припинення трудових відносин в обумовлений строк. Таке звільнення може відбутися без двотижневого відпрацювання працівника день у день.

Недосягнення сторонами згоди щодо припинення трудового договору та відсутність узгодженої дати звільнення позбавляє роботодавця права на звільнення працівника з такої підстави, як угода сторін.

Далі розглянемо порядок дій, який рекомендується дотримуватись у випадку звільнення працівника за угодою сторін.

  1. Пропозиція щодо звільнення.

Якщо пропозицію висунув працівник, він має надати роботодавцю письмову заяву з проханням про звільнення за п. 1 ст. 36 КЗпП. В документі зазначається бажана дата припинення трудового договору, а от роз’яснювати мотиви свого бажання звільнитися працівникові не обов’язково.

У протилежному випадку, якщо ініціатором припинення трудового договору виступає роботодавець, він може викласти письмово свою пропозицію щодо звільнення за п.1 ст. 36 КЗпП, вручити її працівникові на розгляд та встановити певний строк для відповіді.

Наступний крок – укладання угоди про звільнення за домовленістю сторін. Законодавство про працю не зобов’язує сторони трудового договору оформлювати угоду про звільнення в письмовій формі, однак радимо все ж це зробити. В подальшому, у разі виникнення суперечок документ може стати додатковим підтвердженням, що звільнення відбулось саме за згодою сторін.

Угода про припинення трудового договору підписується обома сторонами. У ній потрібно визначити дату та умови звільнення, обов’язки сторін.

  1. Наказ про звільнення.

У наказі обов’язково має бути дата звільнення. Підстава – п. 1 ст. 36 КЗпП України. Зареєструвати його слід у Журналі реєстрації наказів із кадрових питань тривалого строку зберігання. Працівник ознайомлюється з наказом під підпис.

До того ж, нагадуємо, що з 10.06.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» № 1217 – IX (далі – Закон № 1217). Відповідно до внесених змін роботодавець зобов’язаний видати працівнику копію наказу про звільнення.

Повна версія тут: https://profpressa.com/articles/zvilnennia-za-ugodoiu-storin-ta-na-pidstavi-dovirenosti-poriadok-dii

Автор: О. Єфімов, Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри цивільного та трудового права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана