Податок на нерухомість і плата за землю під час війни

ВИСНОВОК НАУКОВО-ПРАВОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

щодо нарахування та сплати плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) у період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан

І. Зміст запиту

До Єфімова Олександра Миколайовича, доцента, доктора філософії права (кандидата юридичних наук), доцента кафедри цивільного та трудового права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «XXX», іменоване надалі «Товариство» (Ідентифікаційний код xxxxxxx, місцезнаходження: 00000, місто Київ, вулиця xxxxxx, будинок xxx) із запитом про проведення науково-правової експертизи щодо нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – нерухоме майно) у період з 1 березня по 31 грудня 2022 року та плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) (далі – земля) у період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан.

Передумовою звернення стали наступні обставини:

29.07.2022 Товариством було подано уточнюючі декларації з плати за землю та уточнюючі декларації з податку на нерухоме майно, якими було уточнено (сторновано) нарахування податків за період з березня по грудень 2022 року (підставою для коригування були: пп. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) та пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Штрафи та пеня, у зв’язку з таким уточненням не відображались. Також, згідно з поданням вищезазначених уточнюючих декларацій, було відкориговано до зменшення витрати в податковій декларації з податку на прибуток.

На вирішення поставлено наступні запитання:

Щодо правомірності подання уточнюючої декларації з плати за землю та уточнюючої декларації з податку на нерухоме майно, якими компаніями було уточнено (сторновано) нарахування податків за період з березня по грудень 2022 року.
Щодо правомірності застосування/нарахування штрафних санкцій у військовий час (штрафи за подання уточнюючого розрахунку (3%) до збільшення, штрафу за несвоєчасність сплати податків у розмірі 5% та 10%, пені за несвоєчасність сплати) у випадку відновлення нарахування податку на землю за період з червня по грудень 2022 року (відповідно до рішення Київської Міської Ради від 13 вересня 2022 року № 5449/5490).

ІІ. Юридичні підстави проведення науково-правової експертизи

1) Атестат доцента ДЦ № 046372, виданий Єфімову Олександру Миколайовичу на підставі рішення Атестаційної колегії від 25.02.2016 р., (протокол № 1/02-Д);

2) Диплом кандидата юридичних наук ДК № 034635, виданий Єфімову Олександру Миколайовичу на підставі рішення президії Вищої атестаційної комісії України від 08.06.2006 р. (протокол № 37-06/6);

3) Закон України «Про наукову і науково-технічну експертизу» від 10.02.1995 р. № 51/95-ВР;

4) Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.01.2004 р. № 12 «Про проведення державної акредитації фізичних та юридичних осіб на право проведення наукової та науково-технічної експертизи».

ІІІ. Нормативно-правові акти, документи та джерела, використані при проведенні науково-правової експертизи:

Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР.
Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-V.
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022.
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» № 2142-IX від 24.03.2022.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № 995_004.
Рішення Київської Міської Ради від 13.09.2022 № 5449/5490.
Лист Міністерства юстиції України № Н-35267-18 від 30.01.2009.
Лист Торгово-промислової палата України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.
Відповідь на інформаційний запит від Департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони України № 298/1/7 від 15.07.2022.
Беляневич О.А. Поняття легітимних очікувань та проблеми його застосування судами України. Приватне право і підприємництво. 2016. Вип. 16. С. 41–45.
Погребняк С.П. Вимоги до нормативно-правових актів, які випливають з принципу правової визначеності. Вісник АПНУ. 2005. № 3(42). С. 42–53.
Магрело М. Концепт «законних очікувань» і принцип юридичної визначеності:причинно-наслідковий чи симбіотичний зв’язок? / М. Магрело // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2013. – № 3. – С. 127–135.
Хворостянкіна А. В. Дефініції в законодавчих текстах: питання теорії. [Електрон. ресурс] / А. В. Хворостянкіна. – Режим доступу : http://www.minjust.gov.ua/6669.
Матвєєва Ю.І. Поняття та розуміння принципу правової визначеності. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. 2017. Т. 200. С. 93–97.
Право Європейського Союзу : підруч. / за ред. В. І. Муравйова. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 704 с.
Загальна теорія права: підручник / за заг. ред. М. І. Козюбри. Київ : Ваіте, 2016. 392 с.

Результати науково-правового експертного дослідження

Алгоритм цього наукового висновку відповідає переліку питань, винесених на дослідження.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ доповнено, зокрема пп. 69.14 такого змісту:

«Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України».

Згодом, п. 69 підрозд.10 розд. ХХ доповнено пп. 69.22 згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» № 2142-IX від 24.03.2022.

Так, за приписами наведеної норми «…тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку – юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку – фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов’язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України».

З аналізу наведених положень слідує:

– право на пільги щодо сплати податку на нерухоме майно та плати за землю надано Законом (Податковим кодексом України);

– встановлено конкретний «період», у який діють такі пільги. А саме з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан. Тобто, навіть якщо війна до прикладу, закінчиться в січні наступного року, то зазначена пільга все рівно буде діяти до кінця такого року. Вказаний період жодним чином не пов’язаний та не залежить від будь-яких підзаконних нормативних актів та від дати набрання ними чинності;

– не встановлено прямої залежності реалізації цього права від затвердження Кабінетом Міністрів України переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації (далі – перелік).

Відомо, що наразі такий перелік не затверджено, але зазначена обставина не може перешкоджати реалізації правомірного права, наданого Законом. Тобто неправомірна бездіяльність уряду не є підставою для незастосування вказаної пільги, що є правом платника податку.

Зокрема, з огляду на таке.

Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.

Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.

Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Так, відповідно до частини третьої статті 106 Конституції України Президент на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов’язковими до виконання на території України.

Згідно з частиною третьою статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу [7].

Таким чином, надане Законом право не може бути обмежено підзаконним актом, в тому числі і його неприйняттям, що є неправомірною бездіяльністю органу виконавчої влади.

Відтак, маємо відповідь на інформаційний запит від Департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони України, в якій йдеться про таке:

«Міністерством оборони України з метою реалізації приписів законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 № 2142-IX, «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» від 01.04.2022 № 2173-IX підготовлено та внесено на розгляд Уряду (вих. 220/5832 від 13.07.2022) проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або (та) тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації».

Територія міста Києва та території окремих територіальних громад Київської області включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або (та) тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Ознайомитись з текстом розпорядження буде можливо після його прийняття Урядом на офіційних порталах Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України» [9].

Окрім того, бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо незатвердження переліку, який би визначив території, на яких ведуться (велися) бойові дії та території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації є неправомірною дією. Адже, Кабінетом Міністрів України не виконано покладеного на нього обов’язку.

Своєю чергою, неправомірна дія не може перешкоджати правомірному праву, його реалізації. Тобто неправомірна бездіяльність уряду не може перешкоджати реалізації права наданого законом.

Тож, оскільки у нашому випадку ПКУ чітко встановлено, що тимчасово, у період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно та з 1 березня 2022 по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стен плата за землю, то не затвердження переліку не повинно перешкоджати реалізації цих прав.

Крім того, у ситуації, що склалася доречним буде згадати і про принцип правової визначеності та його складової – легітимних очікувань на пільгу.

Згідно з міркуваннями О.В. Беляневич, ідея передбачуваності (очікуваності) суб’єктом відносин правових наслідків (правового результату) своєї поведінки відповідає існуючим у суспільстві нормативним приписам й утворює основу принципу правової визначеності [10, c. 41].

Також як вказує О.В. Безух, однією з вимог, що випливає зі слів «встановлений законом», є вимога передбачуваності: норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає громадянинові змогу керуватися цією нормою у своїх діях [10, с. 42].

Відповідно до тверджень С.П. Погребняка, згідно із принципом правової визначеності люди повинні мати змогу планувати свої дії з упевненістю, що знають про їхні правові наслідки завдяки тому, що правові акти мають заздалегідь оприлюднюватися, діяти на майбутнє, бути ясними, простими, точними, чіткими і несуперечливими, що створює певну передбачуваність, яка збільшує автономію особи щодо держави і, врешті-решт, забезпечує її свободу [11, c. 43].

Будучи платником податків на нерухоме майно та плати за землю особа (фізична або юридична) повинна мати змогу планувати свої дії щодо сплати цих податків. Вона повинна бути обізнаною, коли їй треба платити, а коли можна цього не робити. Для цього їй необхідно знати, не лише про свої права, але і правові наслідки за вчинені дії (чи бездіяльність). Така особа має розуміти, яка відповідальність покладена на неї за вчинення неправомірних дій та бути готовою її нести.

Право на пільгу надано Законом і не може бути обмежено прийняттям (неприйняттям) нормативно-правового акта. Тим більше, в нормах ПКУ встановлено не лише саме право, але і строк, протягом якого ним можна користуватися.

Так, пп. 69.14 та пп. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ було закріплено право на ненарахування та несплату податку на нерухоме майно з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, у якому припинено або скасовано воєнний стан, та плати за землю з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан.

Вказані норми є ясними, чіткими та точними. В них не йдеться про залежність реалізації наданих прав від затвердження переліку (його «створення» передбачено і все). Тобто затвердження переліку може лише підтвердити правомірність реалізації права на податкову пільгу, а не момент, з якого така пільга виникає. Крім того, у разі, якщо платник податку не скористається цією пільгою до затвердження Кабінетом Міністрів відповідного переліку, то після затвердження такого переліку платник зможе реалізувати своє право на пільгу лише шляхом подання уточнюючої декларації з відповідного податку.

Відповідно до п.50.1. ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Отже з точки зору податкового законодавства, подання уточнюючого розрахунку до поданої раніше податкової декларації є виправленням помилки. Це означає, що подання уточнюючого розрахунку з податку не нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю за період з 31 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому будуть закінченні воєнні дії, є виправленням помилки. Це своєю чергою означає, що сплата вказаних податків у цей період є помилкою, тобто порушенням норм податкового законодавства. І навпаки, реалізація права на вказану пільгу порушенням податкового законодавства не є, навіть у разі відсутності затвердженого урядом переліку.

Найчастіше правова визначеність розглядається як елемент верховенства права і розкривається через такі концепції, як непорушність і нескасовуваність набутих законних прав (vestedrights); незворотність закону й неможливість застосування закону до особи, яка не могла знати про його існування (non-retroactivity); законні очікування (legitimate expectations) – право особи у своїх діях розраховувати на сталість існуючого законодавства [12, с. 127–135; 7, с. 153; 8, с. 139; 9, с. 53; 10, с. 41].

Тобто, у нашому випадку перша концепція розкривається у тому, що повинна бути дотримана непорушність і нескасовуваність законного права на ненарахування та несплату податку на нерухоме майно та плати за землю.

В. Муравйов пов’язує принцип правової визначеності з передбачуваністю застосування права в конкретній ситуації. До його змісту він, серед іншого, включає виправдані очікування, що передбачає можливість внесення змін до правових актів після попереднього оповіщення тих, кому нові правила адресовані; ясність і зрозумілість права для тих, кого воно стосується [15, с. 60].

Доповнення п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачають можливість не нараховувати та не сплачувати податок на нерухоме майно та плату за землю. Особа (фізична або юридична) оповіщена про внесення змін до правового акту розраховує на те, що в неї такі права вже є, застосувати можна з 01.03.2022, а не з моменту затвердження переліку (відповідно прямої залежності в ПКУ з цього питання і не встановлено).

Ф. Гаєк вказує, що верховенство права – це вимога того, щоб державна влада в усіх своїх діях була пов’язана правилами, які зафіксовані й оголошені заздалегідь, – такими правилами, які уможливлюють передбачення з усією вірогідністю і явною визначеністю, як влада використовуватиме свої примусові заходи за певних обставин [14, с. 95].

Також ЄСПЛ констатує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (рішення у справі «Дія-97» проти України (п. 47); «Олександр Волков проти України» (п. 143).

О.В. Безух додає, що характеристика очікувань як легітимних поєднує в собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб’єктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Ольссон проти Швеції №1» (Olsson v. Sweden №1) від 24.03.1988 (заява №10465/83) та «Санді Таймс», норма національного закону не може розглядатися як право, якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки своєї поведінки (п. 61) [16, с. 369].

А. Хворостянкіна вказує, що для ефективної реалізації особою своїх прав та виконання обов’язків важливою є можливість передбачення нею правових наслідків своїх дій. Цьому сприяє однозначне та відносно стійке значення понять, які використовуються в законодавстві, що також може бути досягнуто за допомогою правових дефініцій [13].

Особа (фізична або юридична) повинна бути обізнана не лише про підстави за яких вона зможе (буде мати можливість) скористатися своїми правами, але і передбачати наслідки їх реалізації (нереалізації). Саме тому незатвердження переліку не може позбавити таку особу на надане Законом право та позбавити можливості ним скористатися. Такий розвиток подій буде однозначно свідчити про порушення принципу правової визначеності та її складової – легітимних очікувань.

Інакше не можна вести мову про ефективну реалізацію власних прав, якими особа наділена відповідно до закону.

З точки зору наслідків:

– правомірна несплата може тягнути за собою перевірку та прийняття ППР. На період війни перевірки з цього питання (документальні перевірки) заборонено;

– якщо перевірка буде проведена, то можна оскаржити наказ про її проведення;

– оскарження ППР, прийнятого на підставі цієї перевірки, матиме наслідком неузгодження податкового зобов’язання до закінчення процедури судового оскарження (відповідно у цей період сплата податків не відбувається) . Це займе час, протягом якого можливе затвердження переліку. Тим більше, що є відповідь Департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони України, в якій вказано, що територія міста Києва та території окремих територіальних громад Київської області включені до переліку (хоч він і не затверджений).

Згідно з пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Як знаємо, Торгово-промислова палата України (далі – ТПП України) видала загальний лист 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України.

Так, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) [8].

При цьому, відновлення сплати податків з червня по грудень свідчитиме про визнання обов’язку зі сплати та визнання відсутності права не платити. Це ризик донарахування штрафів.

Обґрунтування права не платити податки слід сприймати і як обґрунтування відсутності обов’язку сплати штрафів.

Тож, «вимальовується» два варіанти:

– не сплачувати податки і штрафні санкції, або

– сплачувати податки, тоді доведеться і штрафні санкції сплатити.

Враховуючи викладене слід дійти висновків:

Право на пільги щодо сплати податку на нерухоме майно та плати за землю надано Законом (пп. 69.14 та пп. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). При цьому, не встановлено прямої залежності початку реалізації цього права від моменту затвердження Кабінетом Міністрів України переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

Відтак, з урахуванням положень ПКУ такі пільги діють з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, у якому припинено або скасовано воєнний стан, та з 1 березня по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан, незалежно від моменту затвердження Кабінетом Міністрів переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

Чинним законодавством окремого звільнення від відповідальності у разі неправомірної несплати податку на нерухоме майно та плати за землю не передбачено.

Однак, маємо пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ відповідно до якого обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Додатки: