Облік місць для встановлення сміттєвих баків

Експертус Головбух

Питання: чи потрібно селищній раді отримувати експертний звіт для обліковування вже збудованих (облаштованих) майданчиків для встановлення сміттєвих баків? Ці майданчики не перебувають на обліку.

Як правильно обліковувати місця, де зараз розташовані сміттєві баки, а в майбутньому планується збудувати майданчики для встановлення баків? Чи потрібно робити експертний звіт під майбутні майданчики? Чи потрібно змінювати цільове призначення земельних ділянок (зараз це землі загального користування)? В якому нормативному документі можна знайти розʼяснення?

Відповідь:

Із контексту питання вбачається, що йдеться про питання бухгалтерського обліку. У цьому випадку керуємось нормами Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби» (далі – Положення №121).

Відповідно до п. 4 розділу І Положення №121:

активи – ресурси, контрольовані суб’єктом державного сектору у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигід у майбутньому, та/або матимуть потенціал корисності;

незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи – капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання обʼєктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося;

основні засоби – матеріальні активи, які утримуються для використання їх у виробництві/діяльності або при постачанні товарів, виконанні робіт і наданні послуг для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб’єкта державного сектору або здавання в оренду іншим особам і використовуються, за очікуванням, більше одного року;

первісна вартість – історична (фактична) вартість активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих, витрачених) для придбання (створення) активів.

Згідно з п.п. 1, 2, 4 розділу ІІ Положення №121 одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів, а саме:

закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;

конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно;

 

інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється суб’єктом державного сектору.

Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

Об’єкт основних засобів визнається активом, коли існує ймовірність отримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигід, пов’язаних з його використанням, та/або він має потенціал корисності для суспільства; і вартість об’єкта основних засобів може бути визначена.

Об’єкт основних засобів оцінюється за первісною вартістю, якою є:

вартість придбання у разі придбання за плату;

собівартість виробництва у разі самостійного виготовлення (створення);

справедлива вартість у разі отримання без оплати від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору);

первісна (переоцінена) вартість основних засобів у разі отримання без оплати від суб’єктів державного сектору;

справедлива вартість у разі отримання об’єкта основних засобів у результаті обміну на інший актив згідно із законодавством;

умовна вартість у разі відсутності активного ринку.

Якщо припустити, що селищна рада самостійно виготовила (створила) такі майданчики, то собівартість виробництва (створення) об’єкта основних засобів складається з витрат, понесених суб’єктом державного сектору на його виготовлення (створення), з урахуванням відповідних витрат (суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів тощо) (п.п. 5, 6 розділу ІІ Положення №121).

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів субʼєктів державного сектору, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 11 (далі – Методичні рекомендації), зарахування на баланс об’єкта основних засобів здійснюється на підставі відповідного первинного документа.

Саме тому у цьому випадку зарахування на баланс відбудеться за показником витрат. Експертний звіт Положенням №121 не передбачений.

 

Що ж до питання землі, то не передбачено такої категорії земель, як землі загального користування. Проте є, до прикладу, землі житлової та громадської забудови (ст. 19 Земельного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 38, 39 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Тому для відповіді на питання щодо необхідності зміни цільового призначення треба розуміти особливості генерального плану та місця, де такі майданчики зведені/будуть зведені.

 

Наталія Брожко, Керівна Партнерка, адвокатка Адвокатської фірми «Єфімов, Брожко та партнери»