Хто повинен контролювати коментарі на сторінці публічної особи на Facebook

Вітаю!

Як ви гадаєте, хто повинен контролювати коментарі, які поширюються під дописом публічної особи в соціальній мережі Facebook, крім відповідних структур самої мережі?

З рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) у справі «Санчес проти Франції» (Sanchez v. France), заява № 45581/15 від 02 вересня 2021 року, вбачається, що за змістом коментарів повинен слідкувати власник сторінки, на якій опубліковано допис.

Так, до ЄСПЛ із заявою звернувся пан Жюльєн Санчес, який вважав, що Францією порушено його право на вираження поглядів, передбачене ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки національні суди Франції притягнули його до кримінальної відповідальності за те, що він не слідкував і тривалий час не видаляв дописи, що містили мову ненависті (hate speech), будучи власником та модератором публічної сторінки у соціальній мережі, до якої прикута увага великої кількості користувачів.

Пан Жульєн Санчес був місцевим політиком у Франції. Під час виборчого процесу він опублікував на своїй сторінці у Facebook допис, у якому розкритикував свого політичного опонента. Вказаний допис містив тільки критику опонента та оціночні судження самого політика. Однак інші користувачі соціальної мережі, погоджуючись із позицією Санчеса, почали публікувати коментарі з висловами, спрямованими на створення негативного стереотипу щодо мігрантів із країн Близького Сходу та осіб, які сповідують іслам. Сам Жюльєн Санчес ніяк не реагував на вказані коментарі протягом тривалого часу.

У своєму рішенні ЄСПЛ визнав, що обмеження свободи думки в даній справі було необхідним в демократичному суспільстві, а тому відсутні порушення ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також ЄСПЛ констатував позитивний обов’язок власника сторінки в соціальній мережі у випадку, якщо до такої сторінки прикутий інтерес із боку інших користувачів, слідкувати за змістом не тільки дописів, що публікуються, а й коментарів на предмет наявності висловів, що містять мову ненависті, а у випадку їх виявлення — негайно протидіяти шляхом їх видалення, блокування відповідних користувачів тощо.

На думку Суду, свідомо зробивши свою сторінку в мережі Facebook загальнодоступною, дозволивши таким чином своїм друзям, загалом 1829 осіб, розміщувати там коментарі, заявник був зобов’язаний стежити за змістом опублікованих коментарів. Крім того, він не міг не знати, що його допис, швидше за все, приверне коментарі політичного характеру, які повинні були відслідковуватися ним ще ретельніше.

Варто звернути увагу на те, що це перше рішення, в якому ЄСПЛ погодився з місцевими судами, які притягнули до відповідальності, окрім самих осіб, які залишали коментарі, що містили мову ненависті, також і публічну особу, яка на своїй сторінці поширила допис. При цьому, обираючи між свободою слова та запобіганням поширенню мови ненависті у соціальній мережі ЄСПЛ надав перевагу останньому.

Як відомо, практика ЄСПЛ для судів в Україні є джерелом права, тому в майбутньому вказане рішення може вплинути і на практику українських судів.

Перефразовуючи вислів французького класика в світлі вище згадуваного рішення ЄСПЛ можна підсумувати, що політичні діячі відповідальні за тих, кого зацікавили своєю політичною діяльністю, а тому в певних випадках повинні разом з ними розділити негативні наслідки від дій останніх, якщо у відповідальний момент проявили пасивність.

Андрій Ярошевський, помічник адвоката