Фахівцями Адвокатської фірми «Єфімов та партнери» виграно справу в апеляційній інстанції, за результатами розгляду якої визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на загальну суму більше 5 млн гривень. При цьому Клієнту відшкодовано 230 тисяч гривень судових витрат, у тому числі 170 тисяч гривень витрат на професійну правничу допомогу (адвокатських).
Детальніше:
В кінці 2018 року суб’єкт господарювання звернувся до Адвокатської фірми «Єфімов та партнери» за наданням професійної правничої допомоги в оскарженні результатів податкової перевірки, яку проводили ревізори ГУ ДФС у м. Києві. За результатами перевірки прийнято 2 податкових повідомлення-рішення на загальну суму більше 5 мільйонів гривень.
На думку ГУ ДФС в м. Києві суб’єкт господарювання безпідставно включив до складу витрат суми по взаємовідносинах із спірними контрагентами.
У подальшому адвокатами Об’єднання підготовлена скарга в порядку ст. 56 ПКУ до тоді ще існуючої ДФС України.
За результатами розгляду скарги остання була частково задоволена.
ДФС України визнала, що ревізорами зроблені невірні висновки стосовно взаємовідносин клієнта з двома із 5 спірних контрагентів, що в свою чергу призвело до винесення нових податкових повідомлень-рішень вже на суму 3 мільйони гривень.
Отримавши вказані вище ППР підготовлена та направлена позовна заява про визнання протиправними та скасування прийнятих податкових повідомлень-рішень.
В мотивувальній частині адміністративного позову зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі необґрунтованих висновків акту податкової перевірки щодо порушення Товариством вимог податкового законодавства під час відображення в податковому обліку витрат контрагентами.
Рішенням окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2019 року позов задоволено повністю та надаючи оцінку реальності вчинення господарських операцій між контрагентами судом зроблені наступні висновки:
– приписи до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
– відсутність достатніх (саме на думку контролюючого органу) матеріальних та трудових ресурсів не може беззаперечно свідчити про невиконання цими суб`єктами договірних зобов`язань.
– позиція контролюючого органу щодо відсутності товарно-транспортних накладних в якості підстави для висновку про безтоварність господарських операцій є, помилковим, оскільки товарно-транспортні накладні є обов`язковими для застосування відправниками та одержувачами вантажів, позаяк слугують підставою для проведення розрахунків за договором перевезення.
– приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування Позивачем податкового кредиту від добросовісності платника податку, з яким суб`єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. Тобто, невиконання такими особами податкових зобов`язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб`єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб`єкта господарювання.
– враховуючи усі наведені докази у справі та враховуючи те, що відповідачем не доведено обґрунтованість висновків перевірки та правомірність оскаржуваних рішень, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Разом із тим додатковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2019 прийнято рішення – стягнути з Головного управління ДФС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 158 280,00 грн.
В процесі розгляду заяви про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу судом зроблено наступні висновки:
– приписи КАС України покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами;
– відповідач як особа, яка заперечує зазначений Позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами;
– посилання ГУ ДФС у м. Києві на те, що розмір витрат є необґрунтованим, судовою колегією відхиляються, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.;
– за таких обставин, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що зі змісту поданих до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та доданих до неї документів вбачається, що Товариству надавалася правнича допомога у передбаченому договором обсязі, понесені витрати є пропорційними предмету спору та обсягу проведеної роботи, а також підтверджують їх безпосередній зв`язок саме з даною справою.
Посилання на рішення:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/87078743
http://reyestr.court.gov.ua/Review/84896580
Facebook Messenger
Skype
Telegram
Viber
WhatsApp
Електронна пошта
