Частина 1. Кого можна вважати посадовою особою

Ситуація. Статутом держпідприємства посаду заступника керівника відокремленого підрозділу віднесено до посадових осіб. Чи можна такого працівника звільнити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП?

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений в абз. 7 ст. 51 КЗпП  правовий захист від незаконного звільнення.

Підстави припинення трудового договору згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП  — розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст. ст. 38, 39 КЗпП), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. ст. 40, 41 КЗпП) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст. 45 КЗпП).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі припинення повноважень посадових осіб. На жаль, ця норма характеризується юридичною невизначеністю і тому неможливо встановити коло таких посадових осіб, а також випадки та підстави (причини) припинення їх повноважень.

Вперше поняття “посадова особа” на законодавчому рівні закріплено в ст. 2 Закону про держслужбу, згідно з якою посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно­розпорядчих та консультативно­дорадчих функцій.

Для порівняння ст. 1 Закону № 280/97 та ст. 2 Закону № 2493 визначено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, котра працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійснен­ні організаційно­розпорядчих та консультативно­дорадчих функцій і отримує зарплату за рахунок місцевого бюджету.

Поняття “посадова особа” визначається і в ККУ. Так, у примітці до ст. 364 ККУ закарбовано, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах держвлади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов’язані з виконанням організаційно­розпорядчих чи адміністративно­господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління зі спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Законом України від 11.07.95 р. № 282/95­ВР у КпАП словосполучення “службова особа” замінено на словосполучення “посадова особа”. Таким робом, можна висновити, що поняття “посадова особа” та “службова особа” є синонімічними.

повний текст тут:  https://gazeta.vobu.ua/archives/63508

Автор: О.Єфімов, Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді