ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКА ФІЛІЇ ЧЕРЕЗ ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ПОСАДОВИХ ОСІБ

Газета “ВСЕ ПРО БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК”, № 35 за 17 квітня 2024

Частина 1. Кого можна вважати посадовою особою

Ситуація. Статутом держпідприємства посаду заступника керівника відокремленого підрозділу віднесено до посадових осіб. Чи можна такого працівника звільнити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП?

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений в абз. 7 ст. 51 КЗпП  правовий захист від незаконного звільнення.

Підстави припинення трудового договору згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП  — розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст. ст. 38, 39 КЗпП), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. ст. 40, 41 КЗпП) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст. 45 КЗпП).

Частина 1. Кого можна вважати посадовою особою

Ситуація. Статутом держпідприємства посаду заступника керівника відокремленого підрозділу віднесено до посадових осіб. Чи можна такого працівника звільнити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП?

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений в абз. 7 ст. 51 КЗпП  правовий захист від незаконного звільнення.

Підстави припинення трудового договору згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП  — розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст. ст. 38, 39 КЗпП), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. ст. 40, 41 КЗпП) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст. 45 КЗпП).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі припинення повноважень посадових осіб. На жаль, ця норма характеризується юридичною невизначеністю і тому неможливо встановити коло таких посадових осіб, а також випадки та підстави (причини) припинення їх повноважень.

Вперше поняття “посадова особа” на законодавчому рівні закріплено в ст. 2 Закону про держслужбу, згідно з якою посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно­розпорядчих та консультативно­дорадчих функцій.

Для порівняння ст. 1 Закону № 280/97 та ст. 2 Закону № 2493 визначено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, котра працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійснен­ні організаційно­розпорядчих та консультативно­дорадчих функцій і отримує зарплату за рахунок місцевого бюджету.

Поняття “посадова особа” визначається і в ККУ. Так, у примітці до ст. 364 ККУ закарбовано, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах держвлади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов’язані з виконанням організаційно­розпорядчих чи адміністративно­господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління зі спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

За своїм змістом ця дефініція повністю відповідає дефініції поняття “посадова особа”, яке містила примітка до ст. 164 попередньої редакції ККУ. Практично відбулася лише зміна термінів без зміни змісту самих понять.

Законом України від 11.07.95 р. № 282/95­ВР у КпАП словосполучення “службова особа” замінено на словосполучення “посадова особа”. Таким робом, можна висновити, що поняття “посадова особа” та “службова особа” є синонімічними.

повний текст тут:  https://gazeta.vobu.ua/archives/63508

Автор: О.Єфімов, Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді

Зміна ціни договору

EXPERTUS. Головбух

Питання: Енергопостачальна компанія звернулась до нас 01 липня з вимогою укласти додаткову угоду на підвищення ціни на електроенергію з 01 червня 2024 р. Як підставу надали довідку торгово-промислової палати про збільшення середньозваженої ціни за червень 2024р.

Чи можемо ми підписати додаткову угоду на підставі наданих документів: лист-звернення, лист торгово-промислової палати, договір про закупівлю?

Якими нормативно-правовими актами (з посиланням на статті) маємо керуватися при укладанні означеної вище додаткової угоди? Продовжити читання

ЧИ БУТИ ОДНОЧАСНОМУ ЗАСТОСУВАННЮ ПЛАТІЖНОГО ТЕРМІНАЛА ТА РРО/ПРРО

Газета “ВСЕ ПРО БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК”, № 45 за 15 травня 2024

Ця стаття присвячена обов’язковості поєднання чи з’єднання платіжного термінала (POS-термінал) з РРО/ПРРО під час його застосування а також обов’язковості відображення рядків 11-18 фіскального чека у разі, якщо у суб’єкта господарювання РРО/ПРРО не з’єднаний або не поєднаний з POS-терміналом. Тож переконані, буде цікаво всім читачам, які займаються різними видами торгівлі! Продовжити читання

Поштомати: бути орендарем чи орендодавцем…

EXPERTUS. Головбух

Питання: Організація з власної ініціативи хоче орендувати поштомати «Нова Пошта» з розміщенням на території підприємства. Орендодавець пропонує оренду за 1 грн з умовою доступу до електромережі.

Питання: які податкові ризики щодо ціни оренди? Чи організація повинна укладати договір оренди та здавати свої площі під розміщення поштоматів? Продовжити читання

Коли на балансі корпоративні права Донецького ТОВ

EXPERTUS. Головбух

Питання: наша компанія є єдиним засновником іншої юридичної особи. Тобто на балансі нашого підприємства є корпоративні права.

Але проблема в тому, що ця юридична особа, котра нам належить, знаходиться в місті Донецьк. Зв’язок з людьми – співробітниками після його окупації втрачений достатньо давно. Тобто нам зовсім не відомо, що з цим майном і що з людьми. Звіти також перестали здавати напевно десь 2018 здається.

Як бути в такій ситуації?

Якщо, наприклад, ми будемо ліквідувати цю юридичну особу (назвемо – материнську), то ніхто ж не ліквідує, адже та юридична особа – донецька – не є ліквідованою, тобто ніби існує? Продовжити читання