Якщо платник податків хоча би раз мав нагоду судитися з податківцями, то навряд чи помилюся, якщо скажу, що такий платник податків мріє про те, аби податківці не просто програвали справи в судах, а й несли відповідальність за те, що втягнули його – чесного платника податків – у судову тяганину. Податківці, які складають безглузді акти перевірок, не несуть відповідальності за таку свою безглуздість. Продовжити читання →

Колись і я уперше почув термін «ескроу» (escrow). Це було у Великій Британії, де я представляв Клієнта у розрахунках з боржником. Суть діяльності ескроу-агента полягала в тому, що він приймав від боржника гроші, а від мене боргові документи щодо морського боргу. Перевіривши документи, ескроу-агент, перераховував на рахунок мого Клієнта гроші. Іншими словами, ескроу-агент – це такий собі посередник, який має високий ступінь довіри та боржник з кредитором готові довірити йому взаємні ризики у розрахунках. Продовжити читання →

У листі до минулого моніторингу цікавився, де та межа, яка відмежовує додаткове благо працівника від виробничої потреби. Нагадаю, йшлося про те, що в ДФС додатковим благом чомусь вважають вартість перевезення працівників, які працюють вахтовим методом, до місця роботи.

У цьому ж моніторингу інший приклад: медогляд з ініціативи та коштом роботодавця  Продовжити читання →

Якось одна жінка у США позивалася до виробника «Нутелли» і вимагала відшкодувати шкоду, спричинену тим, що її син набрав зайвої ваги, вживаючи цей продукт. Суд відмовив їй у стягненні шкоди, пославшись на висновок експертів у галузі харчування. А експертний висновок полягав у тому, що «Нутелла» не шкідлива сама по собі, шкідлива та її кількість, яку дитина споживала понад норму, понад межу. Кожен продукт має свою межу, за якою він перетворюється у шкідливий.

Цікаво мені, чи мають відчуття тієї межі в ДФСУ? Продовжити читання →