EXPERTUS. Головбух

Питання: Лізингова компанія уклала договір фінансового лізингу з юридичною особою. Одночасно було укладено договір поруки між тією юридичною особою та фізичною особою (яка є директором юрособи).

Лізингова компанія отримала черговий лізинговий платіж (частина вартості предмету лізингу та винагорода) від фізичної особи поручителя до виникнення прострочки і без вимоги до поручителя.

Чи виникають у лізингової компанії податкові ризики при оплаті лізингових платежів не лізингоотримувачем, а поручителем?

Чи впливає на такі ризики оплата поручителем лізингових платежів на постійній основі?

Які нюанси потрібно передбачити, щоб уникнути ризиків?   Продовжити читання →

EXPERTUS. Головбух

Питання: при зворотному фінансовому лізингу юридична особа продає лізинговій компанії транспортний засіб, після цього лізингова компанія передає цей транспортний засіб у фінансовий лізинг цій юридичній особі. За умовами договору юридична особа повинна сплатити 30% аванс за предмет лізингу, в свою чергу лізингова компанія бере кредит і 100% вартості транспортного засобу сплачує юридичній особі.

Чи може лізингова компанія і юридична особа здійснити взаємозалік на 30% – на суму авансового платежу замість оплати через банк? Продовжити читання →

EXPERTUS. Головбух

Питання: З метою визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період таке підприємство у разі відповідності критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, звертається до центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України (за сферою управління чи галуззю національної економіки), або до обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, або обласної, Київської та Севастопольської міських військових/військово-цивільних адміністрацій (у разі їх утворення), на території юрисдикції яких воно розташовано.

До звернення додаються копії підтвердних документів, а також інформація про подання підприємством в установленому законодавством порядку податкової звітності за останній календарний квартал, що підтверджується:

копією податкової декларації з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання або

квитанцією про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку або

квитанцією контролюючого органу, на який покладено функції щодо результатів перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків, або

поштовим повідомленням з відміткою про вручення контролюючому органу у разі надсилання податкової декларації поштою.

ПИТАННЯ: якщо ми подаємо звернення 12.01.2024, а здача звітів за 4 кв 2023 року по строку 09.02.2024, то можемо ми подати звіти за 3 кв., які подані у 4 кв.?   Продовжити читання →

EXPERTUS. Головбух

Питання: ФОП – спрощенець 2-ї групи перевищив ліміт у 2021 році. Подав заяву на перехід на 3 групу в лютому 2022 (з простроченням 11.02.2022). ДПС не перевела ФОП ані на 3-ю групу, ані на загальну систему оподаткування. Маємо витяг з ЄДР з підтвердженням 2-ї групи.

У 2023 році податківці усно повідомили, що ФОП має здати звіти як ФОП 3-ї групи за увесь період. Усі звіти були прийняті, але витягу з ЄДР про переведення на 3-ю групу немає. Податки усі сплачені.

У кінці року зателефонували з ДПС і повідомили, що ФОПа знімають з реєстрації як платника єдиного податку на підставі акту камеральної перевірки з 01.04.2022.

Чи вважаються прийняті звіти підтвердженням того, що ДПС признала переведення ФОПа на 3-ю групу спрощеної системи оподаткування? Продовжити читання →

EXPERTUS. Головбух

Питання: На даний час на підприємстві завершена перевірка державної податкової служби з питання дотримання вимог валютного законодавства. Після отримання розрахунку пені за порушення в сфері ЗЕД виникло наступне питання.

Частиною 5 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 р. № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» встановлено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із ст. 13 Закону, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Просимо пояснити, що вважається днем виникнення заборгованості у розумінні Закону України «Про валюту і валютні операції»: дата виникнення заборгованості за бухгалтерським обліком (тобто дата відвантаження продукції на експорт або дата сплати авансу за імпортними операціями) або перший день виникнення порушення після сплину встановлених НБУ строків розрахунків за валютними операціями у розмірі 180 днів.

Податкова служба розраховує пеню саме на перший день виникнення порушення, пояснюючи тим, що саме дата виникнення порушення мається на увазі в Законі України «Про валюту і валютні операції» як дата виникнення заборгованості?  Продовжити читання →