НАУКОВИЙ ВИСНОВОК
щодо питання участі іпотекодержателя (третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору) під час розгляду справ про поділ іпотечного майна, яке перебуває в спільній сумісній власності
(справа № 523/8641/15) Продовжити читання
EXPERTUS. Головбух
Питання: На підприємстві є безнадійна дебіторська заборгованість нерезидента у валюті 3315 євро. Ми подавали заява до Бельгійської судової системи Regsol. Наше підприємство включено до списку кредиторів. Окрім того маємо лист від боржника про визнання боргу та неможливості його сплати у зв’язку з банкрутством. Резерв сумнівних боргів ми не створювали. 10.10.2022 минуло три роки. Податок на прибуток сплачуємо щоквартально.
Як правильно списати цей борг? Чи потрібно задіяти різниці?
Враховуючи, що три роки минули у 2022 році, чи потрібно нам буде перераховувати 2022 рік і здавати уточнюючу декларацію з податку на прибуток? Продовжити читання
EXPERTUS. Головбух
Питання: Компанія співпрацює з великою кількістю ФОПів, які надають їй інформаційно-консультаційні послуги. Для спрощення документообігу та його контролю Компанія формує первинний документ самостійно і направляє його через систему ЕДО надавачу послуг на підпис. Після підписання Виконавцем (ФОП) Компанія підписує документ зі своєї сторони.
Чи не порушує Компанія законодавство України, виконуючи таку послідовність підписання первинного документу?
Чи не розцінять перевіряючі такі дії Компанії як аргумент в перекваліфікації співпраці з ФОП в трудові відносини? Продовжити читання
Знаєте, що правовідносини поділяють на приватні і публічні? Основна відмінність між ними (якщо побутовою мовою) в тому, що в приватних правовідносинах дві сторони погоджують правила, за якими вони «гратимуть», іншими словами укладають договір як рівноправні його сторони. А в публічних правовідносинах правила встановлює одна сторона – ДЕРЖАВА, інша ж зобов’язана за цими правилами грати. В деяких випадках можна не грати взагалі, але якщо граєш, то за правилами, встановленими іншою стороною. Наприклад, якщо підприємець не реєструється платником єдиного податку, то й платити цей податок він не зобов’язаний.
Держава ці правила не лише встановлює, вона ще й залишає за собою право їх змінювати, коригувати, як то кажуть, «під себе».
Особливо це проявляється в податкових правовідносинах. Податковий Комітет ВРУ рекомендував Верховній Раді прийняти в другому читанні та в цілому урядовий законопроєкт No 8401, прийняття якого є важливою умовою, передбаченою угодою з МВФ. Так кажуть наші можновладці. Але чомусь ці ж можновладці не пояснили тому ж самому МВФ, що вони давали обіцянку платникам податків не змінювати деякі правила до закінчення війни.
Держава готова проігнорувати свою обіцянку лише тому, що з’явився сильніший гравець – МВФ, який того від неї вимагає.
Тож законопроєкт No 8401 передбачає скасування з 1 серпня 2% єдиного податку. Та навіть скасування цього податку має свої нюанси:
– платник 2% ЄП матиме право подати заяву про відмову від застосування 2% ЄП та вказати, на яку систему оподаткування він бажає перейти. Без подання такої заяви, а також якщо в заяві платник не вкаже бажану систему, платник 2% ЄП автоматично переводитиметься на систему, на якій перебував до обрання 2% ЄП;
– новостворені суб’єкти господарювання, які з дня державної реєстрації обрали 2% ЄП, автоматично вважатимуться платниками ЄП третьої групи зі ставкою 5%.
Також, з 1 серпня скасовується чинний мораторій на проведення перевірок, але й тут не обійшлося без нюансів. Залишається мораторій на проведення:
– усіх перевірок ФОП 1 і 2 груп (крім тих, що проводяться через припинення господарської діяльності) – до 1 серпня 2024 року;
– документальних або фактичних перевірок платників податків або об’єктів, що зареєстровані/розташовані на прифронтових територіях (у тому числі територіях можливих бойових дій).
Є й інші нюанси Законопроєкту No 8401. Про них будемо поступово ВАС інформувати в наших Моніторингах.
Олександр ЄФІМОВ, Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та Партнери»
За те, що у роботодавця працює неоформлений працівник, законодавець передбачає «драконівські» штрафи:
– відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України – штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (30 х 6700 = 201 000 грн);
– відповідно до статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення – штраф від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 грн до 17000 грн).
І от Верховний Суд вирішив, що ці штрафи є подвійною відповідальністю правопорушника, а тому це неправильно (стор.3 Моніторингу). Але, як то кажуть, є нюанс.
Це неправильно, якщо працівник не оформлений у ФОПа, оскільки у цьому разі правопорушник – одна й та ж особа.
Якщо працівник не оформлений у юридичної особи, то виходить, що можна два штрафи: той, що більше платить юридична особа, а той що менше – керівник юридичної особи. І лише тому, що юридична особа і її керівник – це різні правопорушники.
Цікаво, а чи врахували судді той факт, що юридична особа не вміє думати і приймати рішення. За неї це робить той самий керівник. Тобто порушення де-факто вчиняє одна й та ж людина, а відповідальність несуть – різні.
Як Вам такий нюанс?
Замовте нашу консультацію в один клік. Вам сподобається, як ми консультуємо.
Oleksandr YEFIMOV
Senior Partner, Doctor of Philosophy in Law, associate professor, lawyer, member of the Scientific Advisory Council of the Supreme Court
Facebook Messenger
Skype
Telegram
Viber
WhatsApp
Електронна пошта
