Держбюджет — 2024. Що «подарували» депутати бізнесу

“Фінансовий директор компанії”, 10/2023, жовтень. 

Держбюджет — 2024 не несе змін до податкового законодавства. Мабуть, тому, що податкових змін і без Закону про держбюджет було чимало. Однак податкові наслідки Держбюджет — 2024 таки має. Цього разу — лише перший погляд. Можливо, доволі поверхневий, проте достатній, щоб зрозуміти, що матимуть платники податків наступногоу року. Продовжити читання

Методологія визначення кінцевого бенефіціарного власника Як розкрити інформацію

“Фінансовий директор компанії”, 11/2023, листопад. 

Питання кінцевого бенефіціарного власника є досить актуальним, оскільки цікавить не лише правоохоронні та антикорупційні органи. Цим питання заклопотані журналісти та споживачі журналістської інформації. Адже пересічним громадянам цікаво, хто є власником того чи того майна, скільки коштів має той чи той політик, звідки в них те майно і ті кошти. На ці запитання (багато з них) відповідь можна знайти в інформації про те, хто є вигодонабувачем того чи того бізнесу.

Законодавче регулювання КБВ 

Згідно зі ст. 51 Закону України від 06.12.2019 р. № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» юридичні особи повинні мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (далі — КБВ) або його відсутність і структуру власності. Вони ж зобов’язані подаватицю інформацію для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про держреєстрацію).

Методологію визначення юридичною особою КБВ розробляє центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, за результатами проведеного обговорення з громадськістю, затверджують Кабінет Міністрів України та Національний банк України.

Тож КМУ і НБУ спільною постановою від 19.09.2023 р. № 1011 затвердили Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника (далі – Методологія).

Методологія стосується всіх юридичних осіб, а тому дотримуватися її потрібно, щоб не наражатися на відповідні негативні наслідки у відносинах із суб’єктами первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ) та на штрафи. Слід нагадати, що відповідно до част. 6 ст. 16611 Кодексу України про адміністративні правопорушення неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої Законом про держреєстрацію інформації про КБВ юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про КБВ юридичної особи тягнуть за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а це від 17 000 до 51 000 грн.

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Виняток становлять політичні партії, структурні утворення політичних партій, професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілок, передбачені статутом профспілок та їх об’єднань, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, організації роботодавців, їх об’єднання, адвокатські об’єднання, адвокатські бюро, організації, що здійснюють професійне самоврядування у сфері нотаріату, державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації, публічні компанії (юридичні особи, створені у формі публічного акціонерного товариства, акції яких допущені до торгів принаймні на одній фондовій біржі (регульованому ринку) з переліку іноземних фондових бірж (регульованих ринків), який формується в порядку, визначеному КМУ, на які поширюються вимоги щодо розкриття інформації про КБВ, рівнозначні тим, що були прийняті Європейським Союзом), державні та комунальні підприємства, установи, організації, торгово-промислові палати, державні пенсійні фонди, житлово-будівельні кооперативи, дачні (дачно-будівельні) кооперативи, садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників житлових будинків, унесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об’єднання, відокремлені структурні підрозділи зі статусом юридичної особи (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації). Зазначеним юридичним особам не потрібно інформувати про КБВ.

Повна версія статті тут: https://e.fdk.net.ua/finansovyy-dyrektor-kompaniyi-2023-11/metodolohiya-vyznachennya-kintsevoho-benefitsiarnoho-vlasnyka

Автор:  О. Єфімов, Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

Продовжити читання

Невідповідність наказу ДСТУ: наслідки (чи потрібні вони вам?)

Журнал «Заробітна плата» (випуск №11, 2023)

Що відбувається з документом, оформленим з порушенням вимог ДСТУ 4163? На це запитання відповідь можна пошукати в судовій практиці.

Стандарт у широкому розумінні цього слова – це зразок, еталон, модель, які приймаються за вихідні для порівняння з ними інших подібних об’єктів.

А от «стандарт», як нормативний акт, – це нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.

Згідно з п.20 ч.1 ст.1 Закону України «Про стандартизацію» від 05.06.2014 № 1315-VII стандарт – нормативний документ, а не нормативно-правовий акт. А відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 23 Закону України «Про стандартизацію» національні стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах. Національні стандарти застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов’язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

Звісно, що відступати від нормативного акту означає наражати себе на негативні наслідки. І робота юриста полягає в тому, щоб пояснити клієнту ризики, на які той себе наражає, ігноруючи той чи інший закон. Іноді, клієнти можуть і погодитися на ті ризики, оскільки вони для них є «прийнятними».

Національний стандарт «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163:2020», прийнятий Наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144, (далі – ДСТУ 4163) є одним із прикладів для розуміння і аналізу наслідків його ігнорування.

Цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації, зокрема на:

  • організаційні (положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо);
  • розпорядчі (постанови, рішення, накази, розпорядження);
  • інформаційно-аналітичні (акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо) документи, створювані в результаті діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій та інших юридичних осіб незалежно від їхнього функціонально-цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності.

 

ДСТУ 4163 установлює:

  • склад реквізитів документів;
  • вимоги до змісту та місця розташування реквізитів у документах;
  • вимоги до бланків та оформлення документів;
  • вимоги до виготовлення документів.

 

Наприклад, цим Стандартом встановлено, що у разі відсутності посадової особи, найменування посади, власне ім’я і прізвище якої зазначено в документі, його підписує особа, яка виконує її обов’язки, або її заступник. У цьому разі обов’язково зазначають фактичну посаду, власне ім’я, прізвище особи, яка підписала документ (виправлення вносять рукописним або машинописним способом, якщо документ неможливо передрукувати).

Водночас, не дозволено під час підписання документа ставити прийменник «За» чи правобічну похилу риску перед найменуванням посади. Слова «Виконувач обов’язків» або «В. о.» до найменування посади керівника юридичної особи додають лише в разі його заміщення на підставі розпорядчого документа.

Зустрічали ж документи підписані не керівником, а кимось іншим з похилою рискою ліворуч, яка нібито має вказувати на те, що документ підписано уповноваженим заступником, але ким саме, невідомо?

Продовжити читання

Український КЕП у відносинах із європейськими компаніями і навпаки: чи можливо

газета “ГОЛОВБУХ”, за грудень 2023

Чи можна з нерезидентами обмінюватися електронними документами і чим це регламентовано? Чи треба саме «європейский» КЕП, або ж підійде будь-який інший? Продовжити читання

Традиційно мало і хочеться більше…

У Національній стратегії доходів, затвердженій Урядом перед Новим роком, є й податкова частина. Більшість платників, які прочитали в пабліках про цю новину, залишилася незадоволеними таким привітанням. І от чому… Продовжити читання