Податкові ризики контрольованих іноземних компаній

“Фінансовий директор компанії”, 05/2025, травень. 

Оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній (Controlled Foreign Company (CFC)) — не український винахід. Одинадцять із 27 країн Європи оподатковують пасивний дохід CFC. Це Австрія, Чехія, Данія, Німеччина, Греція, Угорщина, Латвія, Нідерланди, Словенія, Іспанія, Туреччина. Продовжити читання

Банківська таємниця: чи мають доступ податківці?

Онлайн видання “UTEKA”, 19 травня 2025

Уже не секрет, що ДПС на постійній основі ідентифікує громадян та платників податків, які здійснюють продаж товарів через мережу Інтернет та отримують грошові перекази за них (див. новину пресслужби ДПС, опубліковану 02.04.2025). У стінах Верховної Ради є законопроєкт № 13232, зокрема й щодо надання інформації податківцям про операції за поточними рахунками фізосіб (не всіх, а лише тих, які вестимуть діяльність на цифрових платформах та користуватимуться спецоподаткуванням). Продовжити читання

Не відзвітували про КІК: яка відповідальність

EXPERTUS. Головбух

СИТУАЦІЯ

Яку відповідальність передбачає законодавство за порушення порядку звітування про КІК?

РІШЕННЯ

Відповідальність за порушення правил звітування про КІК за результатами 2024 року не застосовують. Далі — докладніше. Продовжити читання

Законні способи відтермінувати / затримати перевірку ДПС

Онлайн видання “7eminar.ua”, 11 травня 2025

Як відомо, податкові перевірки бувають документальні, фактичні та камеральні, електронні. Камеральні – це такі, для якої участь платника податків не потрібна. А фактичні – це коли не потрібна будь-яка ініціатива з боку платника податків, оскільки суть фактичної перевірки у її несподіваності та неочікуваності, по факту.

Продовжити читання

Помилкове відкриття апеляційного провадження

НАУКОВИЙ ВИСНОВОК

щодо наслідків безпідставно відкритого апеляційного провадження до отримання матеріалів справи з суду першої інстанції

(справа №372/2920/21 (14-139цс24))

Київ-2025

І. Зміст запиту від 16.12.2024 №372/2920/21 (14-139цс24)

Для наукового висновку щодо тлумачення та застосування норм права відповідно до п. п. 3.1., 3.2., 3.3. Положення про Науково-консультативну раду при Верховному Суді, затвердженого постановою Пленуму Верховного Суду №1 від 02.02.2018, щодо наслідків безпідставно відкритого апеляційного провадження до отримання матеріалів справи з суду першої інстанції поставлені наступні запитання:

 

  1. Які процесуальні наслідки мають застосовуватись судом апеляційної інстанції у випадку, коли після відкриття апеляційного провадження, яке відбулось за відсутності матеріалів справи, установлено безпідставність поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, зокрема у зв’язку з тим, що причини, на які посилався заявник і які стали підставою для поновлення строку, є неповажними, а отримання заявником вперше копії оскаржуваного судового рішення у день, зазначений ним, не підтвердилося і спростовано матеріалами справи, які надійшли до суду після відкриття провадження і їх витребування із суду першої інстанції?
  2. Чи підлягає закриттю апеляційне провадження, яке фактично було відкрите безпідставно (помилково), оскільки при його відкритті апеляційним судом підлягали застосуванню вимоги статті 358 ЦПК України, якою передбачено підстави, за яких суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження і які для суду є імперативними?
  3. Чи може суд апеляційної інстанції закрити помилково відкрите апеляційне провадження? Якщо так, то на підставі якої норми. Чи підлягає в даному випадку застосуванню аналогія?
  4. Чи підлягають застосуванню за аналогією до спірної ситуації норми частин одинадцятої – тринадцятої статті 187 ЦПК України, які врегульовують випадки відкриття провадження з порушеннями, про які стало відомо після вчинення такої процесуальної дії, в тому числі для залишення апеляційної скарги без розгляду, коли заявник не усунув недоліки апеляційної скарги, про які зазначав суд (частина тринадцята статті 187 ЦПК України)?

Продовжити читання