Плановий обсяг податкових надходжень 2026 року передбачено в розмірі 2 487 182 632 500 грн, що на 17,8 % більше ніж у поточному плані 2023 року (2 111 139 595 600 грн). Усі «ключові» податки (ПДФО, податок на прибуток підприємств, ПДВ, акциз) мають зрости. Тож щодо податкових надходжень маємо оптимістичний макроекономічний сценарій на наступний рік.

Соціальні стандарти

Зазначені наслідки пов’язані зі встановленням з 1 січня 2026 року мінімальної заробітної плати (МЗП) (ст. 8 Закону про Держбюджет).

Таблиця 1

Розміри мінімальної заробітної плати

Прожитковий мінімум (ПМ) для працездатних осіб дещо зросте: з 3028 до 3328 грнь (ст. 7 Закону про Держбюджет).

Отже, з 1 січня 2026 року матимемо такі показники ПМ:

Таблиця 2

Розміри прожиткового мінімуму

Вплив цих показників на деякі аспекти нашого життя

Податкова соціальна пільга (ПСП), як відомо, залежить від ПМ і розраховується відповідно до його розміру. Зважаючи на те, що з 1 січня 2026 розмір ПМ для працездатних осіб становитиме 3328 грн, розмір податкової соціальної пільги — 1664,00 грн, тобто 50 % розміру ПМ, установленого законом на 1 січня.

Нагадаємо, що ПСП застосовують до доходу, якщо він не перевищує ПМ, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 і округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 ПКУ). Тобто граничний дохід для застосування ПСП 2026 року становитиме 4660 грн (3328 грн × 1,4). Отже, ПСП не застосовуватиметься до доходів працівників, розмір зарплати яких буде більшим від 8647 грн, позаяк граничний дохід для застосування ПСП — 4660 грн.

Наприклад, у телеграм-каналі Ніни Южаніної з’явилася статистика: «у 2025 році:

подано на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК на суму ПДВ 3 166 млрд грн;

заблоковано ПН/РК на суму ПДВ 39 млрд грн;

з них 34 млрд грн було розблоковано».

Висновок: «із 3 166 млрд грн ПДВ реально «утримано» лише 5 млрд грн, тобто 0,16 % від загальної суми ПДВ, поданої до реєстрації».

Здійснюється таке блокування через систему моніторингу критеріїв оцінки ризиків, скорочено — СМКОР.

Мета ж блокування — фіскальна: убезпечити державний бюджет від ухилення сплати ПДВ його платниками.

Як відомо з Податкового кодексу України, спрощений механізм обчислення податку на додану вартість можна представити як вирахування різниці між сумою ПДВ, який платник отримав від свої покупців (податкові зобов’язання), та сумою ПДВ, сплаченою ним своїм постачальникам (податковий кредит). Якщо нараховані податкові зобов’язання податківці майже піддають сумніву (хіба що їх заниження), то податковий кредит — це те, що платник має захищати. Право на податковий кредит дає зареєстрована постачальником — контрагентом податкова накладна. А якщо її заблокувати, то покупець не матиме змоги зменшити своїх зобов’язань із ПДВ на суму податкового кредиту.

От тому податківці й блокують податкові накладні, збільшуючи внаслідок цього зобов’язання платників зі сплати ПДВ до бюджету.

Окрім Податкового кодексу України нормативним актом, який деталізує механізм блокування податкових накладних, є Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 (далі — Порядок).

Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної  / розрахунку коригування в ЄРПН (далі — Комісії), права та обов’язки їх членів.

Автоматизований моніторинг

Податкові накладні / розрахунки коригування (далі — ПН), що подаються для реєстрації в ЄРПН, автоматизовано перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації ПН. Вони зазвичай не блокуються. Ідеться, наприклад, про такі ПН:

1) ПН, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) для платника податку, яким складено ПН, одночасно виконуються такі умови:

• обсяг постачання, зазначений таким платником податку в ПН, зареєстрованих у ЄРПН у поточному місяці, відповідно до поданої для реєстрації в ЄРПН ПН становить менше ніж 1 млн грн;
• обсяг постачання, зазначений таким платником податку в ПН, зареєстрованих у ЄРПН у поточному місяці, відповідно до поданої для реєстрації в ЄРПН ПН за операціями з одним отримувачем — платником податку не перевищує 100 тис. грн;
• сума ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена таким платником податку в попередньому місяці, становить понад 40 тис. грн;
• сума ПДВ, задекларована таким платником податку за останній звітний (податковий) період, за який настав граничний строк сплати, становить понад 40 тис. грн;
• керівник — посадова особа такого платника податку є особою, яка обіймає аналогічну посаду не більше ніж у п’яти (включно) платників податків;

3) одночасно виконуються такі умови:

• загальна сума ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена платником податку протягом 12 календарних місяців, що передують місяцю, у якому прийнято ПН для реєстрації в ЄРПН, становить понад 10 млн грн;
• загальна сума ПДВ, задекларована платником податку за останні 12 звітних (податкових) періодів, за якими настав граничний строк сплати, становить понад 10 млн грн;

4) у податковій накладній / розрахунку коригування відображена виключно операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД / умовним кодом товару та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором, які зазначені у врахованій таблиці даних платника податку за умови, що стосовно платника податку, який подав такі ПН для реєстрації в ЄРПН, немає чинного рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

5) у ПН відображені виключно операції з продукцією / товарами, що підпадають під визначення груп 1—24 УКТЗЕД (крім підакцизних товарів), за умови, що такі ПН складені платником податку, який належить до мікропідприємства або малого підприємства відповідно до част. другої ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та основним видом діяльності якого є хоча б один з таких видів економічної діяльності згідно із КВЕД:

• вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11);
• вирощування рису (01.12);
• вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (01.13);
• вирощування винограду (01.21);
• вирощування зерняткових і кісточкових фруктів (01.24);
• вирощування ягід, горіхів та інших фруктів (01.25);
• відтворення рослин (01.30);
• розведення великої рогатої худоби молочних порід (01.41);
• розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів (01.42);
• розведення овець і кіз (01.45);
• розведення свиней (01.46);
• розведення свійської птиці (01.47);
• морське рибальство (03.11);
• прісноводне рибальство (03.12);
• морське рибництво (аквакультура) (03.21);
• прісноводне рибництво (аквакультура) (03.22);
• виробництво м’яса (10.11);
• виробництво м’яса свійської птиці (10.12);
• виробництво м’ясних продуктів (10.13);
• перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків (10.20);
• виробництво фруктових і овочевих соків (10.32);
• виробництво олії та тваринних жирів (10.41);
• виробництво маргарину і подібних харчових жирів (10.42);
• перероблення молока, виробництво масла та сиру (10.51);
• виробництво продуктів борошномельно-круп’яної промисловості (10.61);
• виробництво хліба та хлібобулочних виробів, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (10.71);
• виробництво сухарів і сухого печива, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання (10.72);
• виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів (10.73);
• виробництво цукру (10.81);
• виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (10.82);
• виробництво чаю та кави (10.83);
• виробництво прянощів і приправ (10.84);
• виробництво готової їжі та страв (10.85);
• виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів (10.86);
• виробництво інших харчових продуктів, не зарахованих до інших угруповань (10.89);
• виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (10.91);
• виробництво безалкогольних напоїв, виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки (11.07).

Порядком передбачені й інші ознаки безумовної реєстрації, зокрема й такі, які застосовуються протягом періоду дії воєнного стану. Наявність ознак безумовної реєстрації ПН по суті усуває ризик її блокування, тобто зупинення, що суттєво полегшує життя платникам податків і їхнім бухгалтерам.

А от те, що немає таких ознак, створює ризик виникнення клопоту, який, як зазначалося, часто-густо закінчується позитивними наслідками для платників. Проте час і нерви — то ті ресурси, які не відновлюються.