Експортно-імпортні податкові різниці

EXPERTUS. Головбух

Питання: ТОВ орендує приміщення та обладнання в АТ. АТ виробляє за допомогою СЕС та когенераційної установки електроенергію для власних потреб, надлишки постачає орендарю, та виставляє в рахунках, як послуга автономного живлення в орендованих приміщеннях по ціні зовнішнього постачальника. Продовжити читання

Повідомлення про КІК

EXPERTUS. Головбух

Питання: підприємство – об’єднання (2 члена об’єднання) у нерезидента Кіпр придбали 1000 штук акцій у 2021 році. Гроші ще не сплачували, є тільки акт приймання-передачі частки. Продовжити читання

Мораторій на перевірки залишили в силі, але додали винятків

EXPERTUS. Юрист компанії. 23 лютого 2026 року.

21 липня 2025 року Рада національної безпеки і оборони України прийняла рішення «Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні». Того ж дня Президент України Указом № 538/2025 увів його в дію. Кабінет Міністрів України (КМУ) доручив Державній податковій і Державній митній службам України невідкладно вжити організаційних і практичних заходів, щоб підвищити ефективність реалізації механізмів податкового і митного контролю.

Передбачили:

  • встановити обмеження на проведення перевірок стосовно суб’єктів господарювання зі статусом авторизованих економічних операторів та суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику, за виключенням тих, які здійснюють діяльність, пов’язану з обігом підакцизних товарів;
  • удосконалити методики застосування ризик-орієнтованого підходу під час визначення доцільності перевірок суб’єктів господарської діяльності, щоб спрямувати заходи контролю на ділянки з високим рівнем ризику порушень податкового митного законодавства або контрабанди.

Державну регуляторну службу України разом з органами державного нагляду (контролю) зобов’язали в місячний строк проаналізувати, чи сприяє нормативно-правове врегулювання заходів державного нагляду (контролю) мінімізації їхнього можливого негативного впливу на діяльність суб’єктів господарювання.

Уряд увів мораторій на проведення перевірок, а саме на проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану (п. 1 постанови КМУ «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303; далі — Постанова № 303).

Проте за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов’язань України протягом періоду воєнного стану дозволили здійснювати позапланові заходи державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

4 лютого 2026 року набрала чинності також постанова КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від13 березня 2022 р. № 303» від 28.01.2026 № 121 (далі — Постанова № 121), якою розширили перелік винятків з мораторію на проведення перевірок. Розгляньмо новації.

Розширили перелік підстав для позапланових перевірок

Із 04 лютого мораторій на перевірки не поширюється на позапланові заходи державного нагляду (контролю), які проводять:

  • за рішенням суду;
  • за заявою суб’єкта господарювання, поданою до відповідного органу державного нагляду (контролю), про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
  • для перевірки, чи виконує суб’єкт господарювання приписи, розпорядженння або інші розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства, видані за результатами попереднього заходу органу державного нагляду (контролю).

Продовжити читання

Держбюджет-2026

“Фінансовий директор компанії”, 01/2026, січень. 

Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прийнято 3 грудня 2025 року за № 4695-IX (далі — Закон про Держбюджет).

Державний бюджет — 2026 не матиме радикальних змін у податковому законодавстві, крім сплати дивідендів державі та максимальної межі для ЄСВ. Однак податкові наслідки Держбюджет-2026 однаково створює.

Для початку розглянемо деякі загальні цифри, нібито абстрактні для платників податків. Але саме платники наповнюватимуть «змістом» ці цифри.

 

Плановий обсяг податкових надходжень 2026 року передбачено в розмірі 2 487 182 632 500 грн, що на 17,8 % більше ніж у поточному плані 2023 року (2 111 139 595 600 грн). Усі «ключові» податки (ПДФО, податок на прибуток підприємств, ПДВ, акциз) мають зрости. Тож щодо податкових надходжень маємо оптимістичний макроекономічний сценарій на наступний рік.

 

Соціальні стандарти

 

Зазначені наслідки пов’язані зі встановленням з 1 січня 2026 року мінімальної заробітної плати (МЗП) (ст. 8 Закону про Держбюджет).

Таблиця 1

Розміри мінімальної заробітної плати

 

Розмір Мінімальна заробітна плата, грн
з 01.01.2026 р.
У місячному розмірі 8647
У погодинному розмірі 52

 

 

Прожитковий мінімум (ПМ) для працездатних осіб дещо зросте: з 3028 до 3328 грнь (ст. 7 Закону про Держбюджет).

Отже, з 1 січня 2026 року матимемо такі показники ПМ:

Таблиця 2

Розміри прожиткового мінімуму

 

Групи населення Прожитковий мінімум на одну особу
з розрахунку на місяць, грн
з 01.01.2026 р.
Загальний показник 3209
Працездатні особи 3328
Особи, які втратили працездатність 2595
Діти віком до 6 років 2817
Діти віком від 6 до 18 років 3512
Особи, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду 1600
Для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів на рівні, установленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року, а саме: прожитковий мінімум, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, — 2102 грн; для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів — 2102 грн; для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури становить з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року — 2102 грн

 

Вплив цих показників на деякі аспекти нашого життя

 

Податкова соціальна пільга (ПСП), як відомо, залежить від ПМ і розраховується відповідно до його розміру. Зважаючи на те, що з 1 січня 2026 розмір ПМ для працездатних осіб становитиме 3328 грн, розмір податкової соціальної пільги — 1664,00 грн, тобто 50 % розміру ПМ, установленого законом на 1 січня.

Нагадаємо, що ПСП застосовують до доходу, якщо він не перевищує ПМ, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 і округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 ПКУ). Тобто граничний дохід для застосування ПСП 2026 року становитиме 4660 грн (3328 грн × 1,4). Отже, ПСП не застосовуватиметься до доходів працівників, розмір зарплати яких буде більшим від 8647 грн, позаяк граничний дохід для застосування ПСП — 4660 грн.

Продовжити читання