EXPERTUS. Юрист компанії. 10 вересня 2025 року.
Пропущений строк звернення до адміністративного суду — не вирок. Закон дозволяє поновити його, якщо суд визнає поважними причини пропуску. Для цього потрібно подати окреме клопотання з обґрунтуванням. Експерт підкаже, як і коли це зробити та які вимоги врахувати
Рішення контролюючого органу можна оскаржити в адміністративному або судовому порядку (ст. 56 Податкового кодексу України, ПК).
Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання чи ухвалив будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі його повноважень, встановлених ПК або іншими законами України, він має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня — Державної податкової служби України.
Які строки оскарження для податкових спорів
Скаргу до контролюючого органу вищого рівня платник податків подає у письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли він отримав податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу, що оскаржується. Таке оскарження вважається досудовим порядком вирішення спорів. Воно впливає на строк, протягом якого платник податків може звернутися до адміністративного суду вже в процедурі судового оскарження.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору й позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, для звернення до адміністративного суду встановлюють тримісячний строк. Його обчислюють з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень(ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України,КАС).
Пункт 56.19 статті 56 ПК визначає, що коли до подання позовної заяви проводили процедуру адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 ПК.
Отже, маємо колізію законів: різне тлумачення одних і тих самих правовідносин. Цю колізію вирішують судовою практикою. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 є висновок: «…за сформованою судовою практикою, яка є обов’язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання за умови попереднього використання досудового порядку становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження».
Велика Палата Верховного Суду вважає, що в адміністративному судочинстві можна виділити три строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб’єкта владних повноважень:
1) строк звернення до суду становить 6 місяців — якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку(ч. 2 ст. 122 КАС);
2) строк звернення до суду становить 3 місяці — якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов’язань,наприклад блокування ПН, присвоєння ризикового статусу тощо(ч. 4 ст. 122 КАС);
3) строк звернення до суду становить 1 місяць — якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов’язань,наприклад податкове повідомлення-рішення(п. 56.19 ст. 56 ПК).
Коли можна поновити процесуальні строки та що вважати поважними причинами
Строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, інші процесуальні дії — гарантія забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Facebook Messenger
Skype
Telegram
Viber
WhatsApp
Електронна пошта
