БухгалтеріяUA, № 4 (82), 27.01.2020, стор. 23-26

Олександр ЄФІМОВ, керуючий партнер АО «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор

Наталія БРОЖКО, юрист АО «Адвокатська фірма «Єфімов та Партнери»

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон № 922)[1] надає можливість замовникам за бажанням використовувати механізми забезпечення тендерної пропозиції та виконання договору про закупівлю. Значна частина замовників закупівель, особливо на «кругленькі» суми,  вирішили не нехтувати цим правом та почали включати відповідні вимоги до тендерної документації. При цьому навіть не здогадуючись, що можливість отримання зиску від таких забезпечень часто є досить примарною, а учасники не завжди розуміють, з чим мають справу. І ось чому. Продовжити читання →

БухгалтеріяUA, № 3 (81), 20.01.2020, стор. 57

Коментар до ІПК ГУ ДПС у Полтавській області від 23.12.2019 № 2132/ІПК/16-31-04-03-19 «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» Продовжити читання →

БухгалтеріяUA, № 3 (81), 20.01.2020, стор. 62-63

Коментар до ІПК ДПС України від 18.12.2019 № 1955/6/99-00-04-04-03-15/ІПК «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» Продовжити читання →

Ж-л “Вісник. офіційно про податки”, № 5-6, 15 лютого 2020 року, стор. 23-25.

Звісно, сплачувати зайві податки (ті, несплата яких не порушує закон) безглуздо. І коли суб’єкт господарювання віддає державі лише те, що він дійсно зобов’язаний віддати, то це і є оптимізація оподаткування. Часто це відбувається на межі дозволеного, за якою вже – порушення і відповідальність. Проте халепа в тому, що податківці – особи «короткозорі», і бачать вказану межу не там, де вона є насправді, а там, де платник податків ще легально оптимізує свою діяльність. Звичайно, буває й так, що «захопившись» податковою оптимізаціє, він ненавмисно переступає ту межу. А буває, що й навмисно, але з розрахунку на те, що ніхто цього не помітить. Продовжити читання →

Серед проблем,  які часто постають перед  сільськогосподарськими товаровиробниками,  неможливість обробітку полів єдиним масивом через так звану «шахматку» (наявність у межах поля серед земельних ділянок, права на які на певних юридичних титулах належать одному землекористувачу (землевласнику) та які, що важливо, ним обробляються, безхазяйних земель та/або «чужих» земельних ділянок, які  належать іншим особам, обробляються іншими землекористувачами (землевласниками)). Для вирішення цієї проблеми землекористувачі вдаються до різних механізмів обміну з метою оптимізації використання земельних ділянок та формування цілісних земельних масивів. Продовжити читання →