КНП та постанова №1139

Оприлюднено 13.02.2024
Aвтором Наталія Брожко

EXPERTUS. Головбух

Питання: постанова КМУ від 20.10.2023 року №1139 була оприлюднена 03.11.2023. Вона внесла зміни у фінансування КНП на окупованій території, а саме було припинено фінансування з 01.09.2023. Обговорення та попередження не було. Працівники відпрацювали вересень та жовтень. У нашому центрі були «залишки», тому виплатили за ці 2 місяці. В деяких центрах кошти були тільки за вересень заплатити заробітну плату.

Що робити керівнику? Який повинен був наказ? Я написала з 10.11.2023 тимчасове призупинення трудових договорів. На себе та головбуха не писала, бо річні звіти… Здамо звіти, і що далі? І ще я 2 місяці працюю без зарплати. Чи можу я звільнитись, коли є на КНП позов до суду від «Нафтогаз» за борг 2022 року? Продовжити читання →

ФОП та фінансовий моніторинг

Оприлюднено 13.02.2024
Aвтором Наталія Брожко

EXPERTUS. Головбух

Питання: ФОП має КВЕД 69.20 та договір з ТОВ на ведення обліку. На сьогодні ФОП не зареєстрований у системі фінмоніторингу. У нього не було операцій, які підлягають фінмоніторингу. Звіт до 11.01.2023 не подав.

Чи може ФОП врегулювати це питання? Продовжити читання →

ПОСЛУГИ З ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЗА КОРДОНОМ: ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ

Оприлюднено 13.02.2024
Aвтором Олександр Єфімов

Газета “ВСЕ ПРО БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК”, № 118 за 22 грудня 2023

У яких випадках можна обійтися без ЗЕД-контракту? Які потрібні документи? Які документи є підтвердженням експорту робіт, послуг у сфері ЗЕД? Якщо перевізник-нерезидент надає послуги з перевезення експедитору-резиденту, чи достатньо лише інвойсу для підтвердження операції від перевізника-нерезидента без акта наданих послуг? Оскільки такий первинний документ, як акт наданих послуг, не передбачено у більшості нерезидентів, чи повинен експедитор-резидент, окрім інвойсу, вимагати акт виконаних робіт, якщо дата інвойсу збігається з датою розвантаження (тобто датою наданих послуг)? Чи може бути підставою положення в договорі, що інвойс для експедитора-резидента є також і актом виконаних робіт? Про все це ви дізнаєтеся з цієї статті. Продовжити читання →

«Білоруська» кредиторка. Чи можливо списати

Оприлюднено 13.02.2024
Aвтором Олександр Єфімов

“Фінансовий директор компанії”, 01/2024, січень.

Між юридичною особою резидентом України (далі — Покупець) та Контрагентом-1 — юридичною особою Республіки Білорусь (далі — Постачальник) у 2021 році укладено міжнародний контракт строком дії до 31.12.2022 р.

Отже, у Покупця перед Постачальниками на момент початку військових дій виникла кредиторська заборгованість, яку на цей час не погашено. Співробітництво та взаємовідносини з Постачальниками припинені та не здійснюються.

З урахуванням вищевикладеного, виникають питання щодо:

– можливості списання виниклої у Покупця кредиторської заборгованості перед Постачальниками, які є резидентами держави-пособника агресора;

– необхідності коригування податкового кредиту з ПДВ у випадку можливості списання такої кредиторської заборгованості.

Нажаль війна (повномасштабне вторгнення) не лише призвело до руїн та вбивства українців. Воно ще вплинуло й на ділові стосунки українського бізнесу з бізнесом країни-агресорки та бізнесом країни, що допомагає агресору. А це ставить питання, які доводиться вирішувати саме нам, українцям, у такій ситуації.

Щодо відносин з Білоруссю.

Відповідно до ст.3 Резолюції 3314 (ХХIХ) Генеральної Асамблеї від 14 грудня 1974 року (https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/aggression.shtml) будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, з урахуванням та відповідно до положень ст. 2, кваліфікуватиметься як акт агресії, зокрема: f) дія держави, що дозволяє, щоб її територія, яку вона надала у розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для вчинення акту агресії проти третьої держави.

У Верховній Раді України зареєстровано та перебуває на розгляді Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Республіки Білорусь державою-агресором (9397). (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42115)

Тобто, станом на 15.12.2023 Республіка Білорусь хоча й відповідає за нормами міжнародного права ознакам країни, що здійснює акт агресії відповідно до Резолюції 3314 (ХХIХ) Генеральної Асамблеї, однак офіційно РБ не визнана країною-агресоркою за українським законодавством.

Продовжити читання →