Не відзвітували про КІК: яка відповідальність

EXPERTUS. Головбух

СИТУАЦІЯ

Яку відповідальність передбачає законодавство за порушення порядку звітування про КІК?

РІШЕННЯ

Відповідальність за порушення правил звітування про КІК за результатами 2024 року не застосовують. Далі — докладніше. Продовжити читання

Законні способи відтермінувати / затримати перевірку ДПС

Онлайн видання “7eminar.ua”, 11 травня 2025

Як відомо, податкові перевірки бувають документальні, фактичні та камеральні, електронні. Камеральні – це такі, для якої участь платника податків не потрібна. А фактичні – це коли не потрібна будь-яка ініціатива з боку платника податків, оскільки суть фактичної перевірки у її несподіваності та неочікуваності, по факту.

Продовжити читання

Помилкове відкриття апеляційного провадження

НАУКОВИЙ ВИСНОВОК

щодо наслідків безпідставно відкритого апеляційного провадження до отримання матеріалів справи з суду першої інстанції

(справа №372/2920/21 (14-139цс24))

Київ-2025

І. Зміст запиту від 16.12.2024 №372/2920/21 (14-139цс24)

Для наукового висновку щодо тлумачення та застосування норм права відповідно до п. п. 3.1., 3.2., 3.3. Положення про Науково-консультативну раду при Верховному Суді, затвердженого постановою Пленуму Верховного Суду №1 від 02.02.2018, щодо наслідків безпідставно відкритого апеляційного провадження до отримання матеріалів справи з суду першої інстанції поставлені наступні запитання:

 

  1. Які процесуальні наслідки мають застосовуватись судом апеляційної інстанції у випадку, коли після відкриття апеляційного провадження, яке відбулось за відсутності матеріалів справи, установлено безпідставність поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, зокрема у зв’язку з тим, що причини, на які посилався заявник і які стали підставою для поновлення строку, є неповажними, а отримання заявником вперше копії оскаржуваного судового рішення у день, зазначений ним, не підтвердилося і спростовано матеріалами справи, які надійшли до суду після відкриття провадження і їх витребування із суду першої інстанції?
  2. Чи підлягає закриттю апеляційне провадження, яке фактично було відкрите безпідставно (помилково), оскільки при його відкритті апеляційним судом підлягали застосуванню вимоги статті 358 ЦПК України, якою передбачено підстави, за яких суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження і які для суду є імперативними?
  3. Чи може суд апеляційної інстанції закрити помилково відкрите апеляційне провадження? Якщо так, то на підставі якої норми. Чи підлягає в даному випадку застосуванню аналогія?
  4. Чи підлягають застосуванню за аналогією до спірної ситуації норми частин одинадцятої – тринадцятої статті 187 ЦПК України, які врегульовують випадки відкриття провадження з порушеннями, про які стало відомо після вчинення такої процесуальної дії, в тому числі для залишення апеляційної скарги без розгляду, коли заявник не усунув недоліки апеляційної скарги, про які зазначав суд (частина тринадцята статті 187 ЦПК України)?

Продовжити читання

Глобалізація дісталася й судової процедури

НАУКОВИЙ ВИСНОВОК

Щодо визначення підсудності справ в окремому провадженні, за заявами поданими іноземними громадянами, які не мають в Україні зареєстрованого місця проживання

Київ-2025

І. Зміст запиту

Для наукового висновку щодо тлумачення та застосування норм права відповідно до п. п. 3.1., 3.2., 3.3. Положення про Науково-консультативну раду при Верховному Суді, затвердженого постановою Пленуму Верховного Суду №1 від 02.02.2018, щодо визначення підсудності справ в окремому провадженні, за заявами поданими іноземними громадянами, які не мають в Україні зареєстрованого місця проживання, поставлені наступні запитання:

 

  1. Чи може визначатись підсудність справ в окремому провадженні за заявами поданими іноземними громадянами, які не мають в Україні зареєстрованого місця проживання, за принципом «більш тісного зв’язку» з певною територією, коли обставини, що підлягають встановленню та дослідженню, при розгляді справи, найбільш тісно пов’язані з районом (територією), на яку поширюється юрисдикція суду?

Продовжити читання

Попередній договір і спільне майно подружжя

НАУКОВИЙ ВИСНОВОК

щодо права вимоги на підставі попереднього договору, як об’єкт спільного сумісного майна

Київ-2024

І. Зміст запиту

Для наукового висновку щодо тлумачення та застосування норм права відповідно до п. п. 3.1., 3.2., 3.3. Положення про Науково-консультативну раду при Верховному Суді, затвердженого постановою Пленуму Верховного Суду №1 від 02.02.2018, щодо права вимоги на підставі попереднього договору, як об’єкт спільного сумісного майна, поставлені наступні запитання:

 

  1. Чи є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя відповідно до статті 61 СК України права (право вимоги), набуті одним із подружжя за попереднім договором купівлі-продажу квартири, вартість за яку сплачено в повному розмірі?
  2. Якщо ні, то які права (право вимоги) у другого з подружжя виникають на підставі попереднього договору купівлі-продажу квартири?

Продовжити читання