Зважаючи на згадуваність в професійному публічному просторі теми КІК, зупинимось дещо на цьому питанні.
Controlled Foreign Company (CFC) або Контрольована іноземна компанія (КІК) – це не винахід українського законодавця. Оподаткування КІК лише в Європі практикують 27 країн. Виняток – Швейцарія. Продовжити читання
У ЗІР податківці так проконсультували (в лапках) платників: «…нормами чинного законодавства не передбачено застосування відповідальності до платника податків, якщо після отримання Повідомлення платник податків не з’явився до контролюючого органу з документами для проведення такої перевірки. Продовжити читання
На стор. 2 нашого Моніторингу від сьогодні цікава думка від податківців із Запоріжжя. З одного боку вони стверджують, що ФОП 1-ї та 2-ї груп спрощеної системи оподаткування мали право не платити єдиний податок з 01.04.2022 по 31.07.2023. ПРОТЕ… Продовжити читання
Газета “ВСЕ ПРО БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК”, № 118 за 22 грудня 2023
У яких випадках можна обійтися без ЗЕД-контракту? Які потрібні документи? Які документи є підтвердженням експорту робіт, послуг у сфері ЗЕД? Якщо перевізник-нерезидент надає послуги з перевезення експедитору-резиденту, чи достатньо лише інвойсу для підтвердження операції від перевізника-нерезидента без акта наданих послуг? Оскільки такий первинний документ, як акт наданих послуг, не передбачено у більшості нерезидентів, чи повинен експедитор-резидент, окрім інвойсу, вимагати акт виконаних робіт, якщо дата інвойсу збігається з датою розвантаження (тобто датою наданих послуг)? Чи може бути підставою положення в договорі, що інвойс для експедитора-резидента є також і актом виконаних робіт? Про все це ви дізнаєтеся з цієї статті. Продовжити читання
“Фінансовий директор компанії”, 01/2024, січень.
Між юридичною особою резидентом України (далі — Покупець) та Контрагентом-1 — юридичною особою Республіки Білорусь (далі — Постачальник) у 2021 році укладено міжнародний контракт строком дії до 31.12.2022 р.
Отже, у Покупця перед Постачальниками на момент початку військових дій виникла кредиторська заборгованість, яку на цей час не погашено. Співробітництво та взаємовідносини з Постачальниками припинені та не здійснюються.
З урахуванням вищевикладеного, виникають питання щодо:
– можливості списання виниклої у Покупця кредиторської заборгованості перед Постачальниками, які є резидентами держави-пособника агресора;
– необхідності коригування податкового кредиту з ПДВ у випадку можливості списання такої кредиторської заборгованості.
Нажаль війна (повномасштабне вторгнення) не лише призвело до руїн та вбивства українців. Воно ще вплинуло й на ділові стосунки українського бізнесу з бізнесом країни-агресорки та бізнесом країни, що допомагає агресору. А це ставить питання, які доводиться вирішувати саме нам, українцям, у такій ситуації.
Щодо відносин з Білоруссю.
Відповідно до ст.3 Резолюції 3314 (ХХIХ) Генеральної Асамблеї від 14 грудня 1974 року (https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/aggression.shtml) будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, з урахуванням та відповідно до положень ст. 2, кваліфікуватиметься як акт агресії, зокрема: f) дія держави, що дозволяє, щоб її територія, яку вона надала у розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для вчинення акту агресії проти третьої держави.
У Верховній Раді України зареєстровано та перебуває на розгляді Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Республіки Білорусь державою-агресором (9397). (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42115)
Тобто, станом на 15.12.2023 Республіка Білорусь хоча й відповідає за нормами міжнародного права ознакам країни, що здійснює акт агресії відповідно до Резолюції 3314 (ХХIХ) Генеральної Асамблеї, однак офіційно РБ не визнана країною-агресоркою за українським законодавством.
Facebook Messenger
Skype
Telegram
Viber
WhatsApp
Електронна пошта
