Розкриття структури власності

Розкриття структури власності – справжній «рентген» бізнесу, який дозволяє побачити, хто стоїть за компанією насправді.

Тож, не дивно, що в Україні запроваджено процедуру розкриття не тільки кінцевого бенефіціарного власника, а й усієї структури власності.

Простими словами, структура власності – це документ (документи), який відображає всіх фізичних осіб, які мають можливість вирішально впливати на керівництво чи діяльність організації (прямо або опосередковано). Продовжити читання

ШІ – вітер змін?

Сьогодні наш Моніторинг є більше цікавим, аніж інформативним. Таке у нас буває щомісяця. І у Вступному слові про штучний інтелект.

Кілька днів тому з колегами в університеті обговорювали питання використання ШІ студентами. Думки були різними, спільного рішення не приймали, оскільки мета була обговорити. Продовжити читання

Криптоактиви – спільне майно подружжя?

Світ технологій стрімко змінює навіть сімейне право. Українські суди дедалі частіше вирішують питання, чи є криптоактиви спільним майном подружжя, чи особистою власністю. Продовжити читання

Стягнення шкоди у звʼязку з пошкодженням майна рф

Війна стала викликом не лише для людей, а й для бізнесу. Пошкоджені офіси, склади, виробничі приміщення чи транспорт – на жаль, уже звична реальність для українських компаній. У такі моменти першою реакцією часто є шок і відчуття безпорадності, проте саме вчасні та правильні юридичні кроки можуть стати запорукою подальшого відшкодування завданих збитків. Продовжити читання

Спотворення результатів торгів: практика на користь бізнесу

Наявність господарських відносин між учасниками торгів, використання ІР-адрес, схожіть у оформленні документів тендерної пропозиції часто призводить до підтвердження правомірності накладення Антимонопольним комітетом штрафу у суді. Мова все про ту ж змову на торгах.

АМКУ часто бачить змову там, де її зовсім немає. І стверджує про це без наявності жодного прямого доказу.

Проте, на щастя, таки існує судова практика, яка відстоює інтереси субʼєктів господарювання.

Так, апеляційний суд зробив висновки, а Верховний Суд підтвердив, що:

  • наявність між учасниками господарських відносин спрямоване виключно на задоволення їх власних потреб;
  • електронне листування відбулося на виконання господарських зобовʼязань між ними та не містило згадок про електронні торги;
  • подані учасниками торгів довідки є візуально різними;
  • подання сторонами їх конкурсних пропозицій в останній день строку могло бути наслідком збігу, встановленого обмеженням в часовому періоді для надання пропозицій.

Про подібне ми писали у своїх наукових висновках. Нарешті знайшлись однодумці…

Наталія Брожко, Керівна Партнерка, адвокатка

Підписатись на Моніторинг