Дивіденди, що підлягають виплаті

EXPERTUS. Головбух

Питання: Потрібна допомога у формулюванні запиту в ДПС щодо розрахунку авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів нерезиденту. Суть питання: Продовжити читання

Договір з платіжною системою EasyPay

EXPERTUS. Головбух

Питання: Просимо надати роз’яснення щодо законодавчих підстав, які дозволяють у договорі з платіжною системою EasyPay передбачити:

  1. обов’язок надання щомісячного реєстру платежів, що надійшли від клієнтів через систему, для цілей бухгалтерського обліку та звірки надходжень;
  2. необхідність або відсутність акта наданих послуг, якщо для отримувача коштів комісія за послуги EasyPay дорівнює нулю.

Ці дані потрібні для підтвердження надходжень та ведення первинної документації? Продовжити читання

Власна сонячна електростанція

EXPERTUS. Головбух

Питання: Ми платники податку на прибуток на загальних підставах. Встановили сонячну електростанцію для власних потреб. Надлишок електроенергії ми надаємо в мережу.

31.10.25 Отримали акт купівлі-продажу електричної енергії. Передана електроенергія підлягає взаємозаліку. Продовжити читання

Банкрутство в нових умовах без ГК

EXPERTUS. Юрист компанії. 6 жовтня 2025 року.

Процедура банкрутства після скасування Господарського кодексу. Основні зміни. Відповідальність за порушення законодавства про банкрутство

Господарський кодекс України (ГК) багато років формував основи відносин. Але деякі його норми щодо регулювання підприємницької діяльності та банкрутства дублювалися в Цивільному кодексі України та Кодексі України з процедур банкрутства. Після скасування ГК із 28 серпня 2025 року саме останній документ стає єдиною базою для врегулювання питань неплатоспроможності. Тож розглянем, як втрата чинності ГК вплинула на процедуру банкрутства
Продовжити читання

Які перевірки проводить ДПС у 2025 році

EXPERTUS. Юрист компанії. 13 листопада 2025 року.

Дізнаєтеся про:

– види перевірок, які проводить ДПС;

– порядок проведення перевірок та умови допуску інспекторів;

– вимоги до документального супроводу заходів контролю.

Податкові органи мають право проводити перевірки і звірки платників податків (пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України; ПК). Правові засади податкових перевірок встановлює глава восьма розділу II ПК. Перевірки бувають: камеральними, фактичними та документальними.

 

Камеральною є перевірка, яку проводять у приміщенні органу контролю виключно на підставі даних, викладених у податкових деклараціях, податкових звітностях та даних із багатьох державних реєстрів. Предметом заходу є перевірка своєчасності надходження всіх декларацій, реєстрації накладних та внесення коригування до надходжень документів.

 

Оскільки перевірку проводять на основі даних поданої податкової звітності, орган контролю не має права вимагати від суб’єкта господарювання додаткові документи. Однак за підсумками камеральної перевірки орган може ставити запитання.

 

Фактичну перевірку здійснюють за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Перевіряють дотримання норм законодавства із питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення каси, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання правил оформлення трудових відносин тощо. Її тривалість не має перевищувати десяти діб.

 

Про фактичну перевірку не попереджають; провадять її двоє і більше осіб органу контролю у присутності посадових осіб суб’єкта господарювання або його представника. Перевірку проводять за рішенням керівника органу контролю, яке оформлюють наказом. Підстав для прийняття такого рішення декілька. Зокрема, це можуть бути: письмове звернення покупця, невчасне подання звітності, інформація про порушення, надана іншими держорганами та органами місцевого самоврядування, тощо.

 

Під час документальної перевірки встановлюють своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати усіх передбачених законом податків та зборів. Документальні перевірки бувають: планові, позаплапланові; виїзні та невиїзні, а також — невиїзні позапланові електронні перевірки. З’ясуємо особливості кожної з них.

 

Види документальних перевірок

 

Планові перевірки проводять за планом-графіком, порядок формування якого затвердив наказ Міністерства фінансів України 02.06.2015 № 524 (далі — Порядок № 524).

 

Зверніть увагу!, Важливо

 

Планова перевірка є комплексною, її не можна проводити за окремими видами зобов’язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати ПДФО та зобов’язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

 

Розпочати документальну планову перевірку орган контролю може тільки, якщо не пізніше ніж за 10 календарних днів повідомить платника про її початок, вручить копію наказу під підпис або відправить рекомендованим листом. При надсиланні повідомлення десятиденний строк обчислюють від дати відправлення, а не отримання.

 

Тривалість цього виду перевірок не має перевищувати: 30 робочих днів — для великих платників податків, 10 робочих днів — для суб’єктів малого підприємництва, 20 робочих  днів— інших платників податків.

 

Позапланові перевірки проводять, якщо є підстави та рішення. Підставами можуть бути: невчасне подання податкової звітності; ненадання пояснення на податкову вимогу протягом встановленого строку; виявлення недостовірності даних, зазначених у декларації; подання заперечення на акт перевірки тощо. Позапланові перевірки не можуть тривати понад 15 робочих днів — для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва — 5 днів, інших платників податків — 10.

 

Залежно від того, проводять перевірки у приміщенні органу контролю, чи за місцезнаходженням платника податків або місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводять перевірку, ті бувають виїзними ти невиїзними.

 

Документальні невиїзні позапланові електронні перевірки (далі — електронна перевірка) проводять за заявою платника податків.

 

Підставою для проведення електронної перевірки є заява, яку платник податків із незначним ступенем ризику подає до органу контролю, в якому він перебуває на обліку. Ступінь ризику при цьому визначають відповідно до пункту 77.2 статті 77 ПК.

 

Перевірку проводять за заявою платника податків, але не раніше офіційного повідомлення Державної податкової служби України про запровадження проведення такої перевірки для платників податків:

  • які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;
  • суб’єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва;
  • інших платників податків (пп.75.1.2 ПК).

 

Електронна перевірка є нововведенням податкового законодавства та поєднує елементи звичайної податкової перевірки і самоперевірки.

Продовжити читання