Договірні санкції після скасування оперативно-господарських: як передбачити відповідальність

Експертус. Юрист компанії

Є договір найму ТЦ із наймачем. Після скасування інституту оперативно-господарських санкцій у Господарському кодексі України (ст. 235—239 ГК) як окремого законодавчого механізму його вже не існує. Водночас у договорі можна передбачити інструменти, аналогічні таким санкціям.

Щодо притримання — стаття 594 Цивільного кодексу України (ЦК). Оперативно-господарські санкції перейменували на «договірні санкції». Як правильно передбачити у договорі відповідальність, як у ГК, — незалежно від наявності вини, лише за фактом порушення, щоб застосовувати санкції без доведення вини? Ніколи не застосовуємо, але прописано має бути. Як передбачити письмове повідомлення про застосування таких санкцій?

Частина третя статті 235 ГК передбачала можливість застосування оперативно-господарських санкцій незалежно від вини суб’єкта, який порушив господарське зобов’язання.

Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у пер…

Продовжити читання

Електрозабезпечення від когенераційних установок: як обґрунтувати прямий договір і визначити предмет закупівлі

Експертус. Юрист компанії

Ідеться про електрозабезпечення електроустановок об’єктів критичної інфраструктури виробником електричної енергії, який здійснює виробництво на когенераційних установках потужністю до 20 МВт. Це питання регулюють:

Ці акти передбачають можливість постачати електроенергію на об’єкти критичної інфраструктури у період аварійного або планового припинення або обмеження оператором системи розподілу/передачі електричної енергії.

Як фахівцю з публічних закупівель комунального підприємства (як споживачу) обґрунтувати укладення прямого договору відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей? Чи можу я укладати прямий договір? Який код ДК використати? Це буде закупівля товару чи послуги? Чи доцільно зазначити в до…

Продовжити читання

Закупівля послуг з ремонту медобладнання: як сформувати предмет закупівлі

Експертус. Юрист компанії

У лікарні 1000 одиниць медичного обладнання, яке теоретично може вийти з ладу. Плануємо провести відкриті торги і укласти договір на ремонт медобладнання. Однак заздалегідь невідомо, які саме поломки можуть виникнути. Тому не можемо сформувати специфікацію до договору, а лише визначити загальну суму та перелік обладнання, яке може підлягати ремонту.

Як правильно укласти договір, щоб він не суперечив у такому випадку Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922)?

Почнемо з того, що лікарня є комунальним некомерційним підприємством (КНП), тобто вона — замовник у розумінні Закону № 922. Під час організації публічної закупівлі замовник має керуватись такими принципами:

  • максимальна економія;
  • ефективність;
  • пропорційність.

Також слід пам’ятати про обов’язок добросовісно користуватися своїми правами. Тому закупівлю доцільно проводити лише за наявності реальної потреби.

Продовження за посиланням: https://yuk.expertus.com.ua/consultations/153948

Продовжити читання

Укладання додаткової угоди до договору про зміну тарифу і ціни договору електроенергії

Експертус. Юрист компанії

Плануємо укласти договір на постачання електроенергії за формульним розрахунком. Які підстави для укладання додаткової угоди про зміну тарифу і ціни договору?

Наказом від 07.05.2024 № 11712 Мінекономіки затвердило Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі — Наказ № 11712). Цей документ необов’язковий, але якщо ним керуватися, слід врахувати нюанси.

Відповідно до пп. 7 п. 19 Особливостей*істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 1013 (крім підпунктів 1315 та 26 пункту 13 Особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах 23 частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»), 8086888991 Особливостейне можна змінювати після підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім деяких випадків.

Продовження за посиланням:

https://yuk.expertus.com.ua/consultations/155316

Наталія Брожко, Керівна Партнерка, адвокатка Адвокатської фірми «Єфімов, Брожко та партнери»

Продовжити читання

ФОП-бухгалтер отримав листа від Мінфіну з вимогою зареєструватися як СПФМ: чи реагувати

На електронну адресу ФОПа-бухгалтера, який надає послуги бухобліку проєктів, подає звітність донорам та податківцям, надійшов лист від Мінфіну (адресат aml@minfin.gov.ua). У листі Мінфін повідомив, що діяльність ФОПа містить ознаки надання бухгалтерських послуг та послуг з консультування з питань оподаткування, а також про те, що ФОП не перебуває на обліку у Держфінмоніторингу. Із листа зрозуміло, що ФОП має стати на облік у Держфінмоніторингу через інформаційно-комунікаційну систему. Чи реагувати на лист? Чи обов’язково ФОПу реєструватися у Держфінмоніторингу? Які наслідки, якщо проігнорувати лист?

Обов’язково відреагуйте на лист і зареєструйтеся суб’єктом первинного фінансового моніторингу (далі — СПФМ).

Система фінансового моніторингу складається з двох рівнів — первинного та державного (ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї мас…

Продовжити читання