Верховний Суд у постанові від 03 грудня 2025 року у справі № 361/2999/20 висловив важливу правову позицію щодо можливості відчуження майна боржником зі сплати аліментів. Спір стосувався договору дарування квартири боржником на користь своєї матері, який позивачка вважала фіктивним і таким, що вчинений з метою уникнення виконання судового рішення про стягнення аліментів. Продовжити читання →

На сьогодні, однією з тактик здійснення захисту у кримінальних провадженнях адвокати обирають «затягування» процесу. Практично це виглядає як системні «зриви» судових засідань: то через хворобу адвоката, то через відпустку, то через невмотивоване залучення до участі в іншому кримінальному провадженні, або ж банальне ігнорування. Продовжити читання →

В умовах триваючої війни українці продовжують виїжджати за кордон, зокрема на власних транспортних засобах. Водночас постає питання, у якому правовому режимі автомобіль перетинає митний кордон і як це впливає на можливість його подальшого використання та повернення. Продовжити читання →

Хочемо Вам трохи детальніше розповісти про механізм компенсації частини страхового платежу, що передбачений постановою Кабінету Міністрів України, якою затверджено порядок надання часткової компенсації майна субʼєктів господарювання, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, а також часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків. Продовжити читання →

EXPERTUS. Головбух

Питання: питання щодо застосування обмеження прибутку до 25% при закупівлях БПЛА/РЕБ відповідно до постанови КМУ №1275.

У зв’язку з участю у державних закупівлях безпілотних авіаційних систем (БПЛА) та засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва, просимо надати офіційне роз’яснення щодо застосування обмеження прибутку, встановленого Порядком здійснення закупівель БПЛА/РЕБ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 . Прошу розʼяснити, зокрема:

1. Чи є обов’язковим обмеження «прибуток не більше 25% виробничої собівартості» для виконавця державного контракту у разі проведення закупівлі за конкурентною процедурою (тендером), а не лише при укладенні прямих договорів при неконкурентній процедурі?
2. Чи застосовується зазначене обмеження до всіх типів договорів, укладених за результатами закупівлі, чи лише до випадків закупівель без використання відкритих конкурентних процедур?
3. Чи існує нормативний акт або роз’яснення органу державної влади, в яких визначається порядок застосування зазначеного обмеження прибутку у конкурентних закупівлях БПЛА/РЕБ?

Отримання відповіді необхідне для належного формування ціни пропозиції, розрахунку виробничої собівартості та дотримання вимог чинного законодавства у сфері оборонних закупівель.

Продовжити читання →