Законодавче регулювання КБВ 

Згідно зі ст. 5¹ Закону України від 06.12.2019 р. № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» юридичні особи повинні мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (далі — КБВ) або його відсутність і структуру власності. Вони ж зобов’язані подаватицю інформацію для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про держреєстрацію).

Методологію визначення юридичною особою КБВ розробляє центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, за результатами проведеного обговорення з громадськістю, затверджують Кабінет Міністрів України та Національний банк України.

Тож КМУ і НБУ спільною постановою від 19.09.2023 р. № 1011 затвердили Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника (далі – Методологія).

Методологія стосується всіх юридичних осіб, а тому дотримуватися її потрібно, щоб не наражатися на відповідні негативні наслідки у відносинах із суб’єктами первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ) та на штрафи. Слід нагадати, що відповідно до част. 6 ст. 166¹¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої Законом про держреєстрацію інформації про КБВ юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про КБВ юридичної особи тягнуть за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а це від 17 000 до 51 000 грн.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Виняток становлять політичні партії, структурні утворення політичних партій, професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілок, передбачені статутом профспілок та їх об’єднань, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, організації роботодавців, їх об’єднання, адвокатські об’єднання, адвокатські бюро, організації, що здійснюють професійне самоврядування у сфері нотаріату, державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації, публічні компанії (юридичні особи, створені у формі публічного акціонерного товариства, акції яких допущені до торгів принаймні на одній фондовій біржі (регульованому ринку) з переліку іноземних фондових бірж (регульованих ринків), який формується в порядку, визначеному КМУ, на які поширюються вимоги щодо розкриття інформації про КБВ, рівнозначні тим, що були прийняті Європейським Союзом), державні та комунальні підприємства, установи, організації, торгово-промислові палати, державні пенсійні фонди, житлово-будівельні кооперативи, дачні (дачно-будівельні) кооперативи, садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників житлових будинків, унесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об’єднання, відокремлені структурні підрозділи зі статусом юридичної особи (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації). Зазначеним юридичним особам не потрібно інформувати про КБВ.