Це сталося. Податкові перевірки повертаються. І це завдяки нашому ж бажанню отримувати допомогу від МВФ, прагненню вступити до ЄС… Як то кажуть, маємо зворотній бік медалі.

ВР підтримала в цілому зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок, повідомляє Міністерство фінансів.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок у період з 1 грудня 2023 року по 31 грудня 2024-го потраплять:

1) платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

2) платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

3) платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;

4) нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва та/або відокремлені підрозділи, зокрема постійні представництва нерезидента, які відповідають одному із визначених законом критеріїв;

5) інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають одному з визначених законом критеріїв.

До 1 грудня 2024 року діятиме мораторій на проведення документальних перевірок платників єдиного податку І та ІІ груп. Також не проводитимуть таких перевірок платників, у яких податкова адреса або місцезнаходження об’єктів — тимчасово окуповані території та території активних/можливих бойових дій (крім певних винятків).

Зі свого боку нагадуємо ВАМ, що ми, податкові адвокати, зможемо найефективніше захистити ВАШІ права від податківців, якщо розпочнемо з ВАМИ працювати до того, як податківці до ВАС прийшли, а не після того, як ВАМ вручили ППР.

Це як хвороба: лікувати запущену хворобу завжди важче і наслідки складніші.

Олександр ЄФІМОВ, Старший Партнер

Підписатись на Моніторинг

У такі дощові осінні дні хочеться подумати про питання буття, сутності. І ні, Гайдеггера і екзистенціалістів ми залишимо в спокої, а поговоримо про наявність суб’єктності представництва нерезидента.

Згідно з ч.2, 3 ст.95 ЦК України представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до п.12 Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 18.01.1996 No30 (далі – Інструкція No30), представництво суб’єкта господарської діяльності не є юридичною особою і не здійснює самостійно господарської діяльності, у всіх випадках воно діє від імені і за дорученням іноземного суб’єкта господарської діяльності, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію, і виконує свої функції згідно із законодавством України. Представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні може здійснювати функції, пов’язані з виконанням представницьких послуг, тільки в інтересах іноземного суб’єкта господарської діяльності, зазначеного у Свідоцтві.

Водночас п.13 Інструкції No30 передбачає, що у разі здійснення представництвом господарської діяльності на території України таке представництво повинно стати на облік у податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, установленому центральним податковим органом України, та набути статусу постійного представництва.

За пп.133.2.2 п.133.2 ст.133 ПК України платниками податку-нерезидентами є нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ ПК України.

Постійним представництвом пп.14.1.193 п.14.1 ст.14 ПК України визначає постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Отже, представництво ПК України розглядає як інструмент – місце здійснення господарської діяльності особи-нерезидента.