Міжнародна допомога: хто є хто…

EXPERTUS. Головбух

Питання: Міжнародний фонд надає грант/безповоротну фін. допомогу Військовій адміністрації в одному з міст України на закупівлю брикетувальника.

В межах тристороннього договору Міжнародний фонд (надавач допомоги) за делегуванням Військової адміністрації (бенефіціар) перераховує напряму допомогу Постачальнику брикетувальника (укр. фірма), фінансування здійснюється в євро, але з посиланням на договір поставки, який укладено окремо між військовою адміністрацією та постачальником – у гривнях. Продовжити читання

Збільшення статутного капіталу ТОВ за рахунок товарної заборгованості

EXPERTUS. Головбух

Питання: ТОВ заборгувало нерезиденту (Молдова) товар, за який внесена попередня оплата до лютого 2022 року. Товар поставити не має можливості, повернення передплати наразі заборонено.

Нерезидент звернувся до ТОВ з пропозицією увійти в склад учасників товариства і внести товарну заборгованість у якості внеску.

Чи можливо це?

Які податкові наслідки? Продовжити читання

Цифровий контент і цифрові послуги: поняття, вимоги, відповідальність

“Фінансовий директор компанії”, 02/2024, лютий. 

ВАЖЛИВО У СТАТТІ:

Про що йдеться в Законі України «Про цифровий контент та цифрові послуги» від 10.08.2023 р. № 3321-IX?

Які вимоги установлює цей Закон щодо відповідності цифрового контенту та/або цифрової послуги?

Про яку якість та відповідальність цифрового контенту та цифрових послуг ідеться?

Наразі використовуючи слово «цифра», маємо на увазі зовсім не те, як його розуміли наші співвітчизники якихось 20—30 років тому. Повірте, тоді це слово вживали в зовсім іншому значенні.

А ще слово «зміст» (наповнення, уміст…) уже давно забуте. Замість нього звикли вживати слово «контент». Воно видається точнішим стосовно того, про що хочемо сказати наразі.

А ще, коли пояснюючи студентам, що є первинним — відносини чи право, що їх регулює, наголошую, що потреба в законі, а отже, й сам закон, з’являються тоді, коли відносини між людьми вже існують, держава на них вже звернула увагу і прагне їх врегулювати.

От і цього разу так вийшло. Послуги, пов’язані зі створенням та використанням цифрового контенту вже давно існують, а закон, що їх регулюватиме, тобто встановлює правила, яких у цих відносинах слід дотримуватися, набере чинності лише 2 березня. Ідеться про Закон України «Про цифровий контент та цифрові послуги» від 10.08.2023 р. № 3321-IX (далі — Закон).

 

Про що цей Закон

 

Про правовідносини, що виникають та існують між виконавцем та споживачем щодо надання цифрового контенту та/або цифрової послуги.

Виконавцем у розумінні Закону визнається фізична або юридична особа незалежно від форми власності, яка на підставі укладеного зі споживачем договору надає або зобов’язується надати йому цифровий контент та/або цифрову послугу (самостійно або через іншу особу, що діє від її імені або за її дорученням) у межах підприємницької діяльності, що здійснюється такою особою.

Окрім того, виконавець є суб’єктом електронної комерції в розумінні Закону України «Про електронну комерцію» та може вважатися постачальником послуг проміжного характеру в розумінні цього самого Закону, якщо такий постачальник виступає як безпосередня сторона договору, укладеного зі споживачем, щодо надання цифрового контенту та/або цифрової послуги.

Споживач у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» — це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію (послуги) для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

Цифровий контент відповідно до Закону — це дані, які створюються і надаються в цифровій формі. До цифрового контенту належать, зокрема, комп’ютерні програми, застосунки, відеофайли, аудіофайли, музичні файли, цифрові ігри та електронні книги. Інакше кажучи, це інформація в цифровій формі.

До форми цифрового контенту входить інформація, яка транслюється в цифровому вигляді, потоково або міститься в комп’ютерних файлах. У вузькому розумінні цифровий контент містить популярні типи медіа, тоді як ширший підхід розглядає будь-який тип цифрової інформації (наприклад, оновлені цифрові прогнози погоди, GPS-карти тощо) як цифровий контент.

Позаяк дедалі більше осіб отримали доступ до інтернету, зріс обсяг і цифрового контенту. Розширений доступ полегшив людям отримувати новини та дивитися телебачення онлайн, відійшовши від традиційних платформ. Збільшення доступу до інтернету також призвело до масової публікації цифрового контенту через окремих осіб у формі електронних книг, публікацій у блогах і навіть публікацій у Facebook, Instagram, Telegram тощо…

На початку цифрової революції комп’ютери сприяли відкриттю, пошуку та створенню нової інформації в усіх галузях людських знань. Проте згодом інформація ставала все доступнішою, і це сприяло створенню цифрового контенту. З іншого боку зростання обсягу цифрового контенту призвело до зростання кількості суб’єктів, що його створюють та використовують у той чи той спосіб. А це призвело до потреби юридично врегулювати відносини між зазначеними суб’єктами, тобто установити певні правила, яких треба дотримуватися у таких відносинах.

Цифрова послуга — це послуга, що надає можливість споживачеві створювати, обробляти, зберігати та поширювати дані у цифровій формі або отримувати доступ до таких даних, а також здійснювати будь-які інші дії з даними у цифровій формі, що були створені чи завантажені споживачем або іншими користувачами такої послуги. До цифрових послуг належать, зокрема, такі, що дають змогу створювати, обробляти, отримувати доступ або зберігати дані в цифровій формі, навіть хостинг файлів, обробку текстів або гри, які пропонуються в середовищі хмарних обчислень і соціальних мережах.

Отже, Закон регулює відносини між зазначеними суб’єктами двох видів щодо відповідного предмета: цифрового контенту та цифрових послуг.

Повна версія статті тут: https://e.fdk.net.ua/finansovyy-dyrektor-kompaniyi-2024-2/tsyfrovyy-kontent-i-tsyfrovi-posluhy-ponyattya-vymohy

Продовжити читання

Неповернута вчасно позика

EXPERTUS. Головбух

Питання: Підприємство отримало позику від засновника-нерезидента у валюті у 2022 році. Договір складений на рік, тому позика вважається короткостроковою. У зв’язку з ситуацією в країні, підприємство не може повернути борг, так як банк не дозволяє купляти валюту і не проводить такого роду платежі.

Оскільки позика є неповернутою протягом року, чи не буде вона вважатися довгостроковою?

Підприємство нараховує відсотки за користування позикою. Договір не продовжено, оскільки ми брали позику на рік (а такі позики є короткостроковими) і хочемо повернути позику, бо набігають відсотки щомісяця, але через ситуацію в країні, немає такої можливості.

ТОВ має валютний рахунок, має повернути у валюті згідно з договором, позикодавець – резидент США.

Цікавить чи буде перекваліфікована ця позика в довгострокову і чи є варіанти повернення позики? Продовжити читання

Хто має звітувати про КІК???

EXPERTUS. Головбух

Питання: Питання стосується щодо визнання ТОВ 1 (резидента) КО щодо іноземної компанії (ТОВ 2) .

ТОВ 1 має засновника фізичну особу в розмірі 97%, що в свою чергу є засновником ТОВ 2 (нерезидента) в розмірі 51% .

ТОВ 1 та ТОВ 2 окрім цього спільного нічого не має (ні доручень, ні якихось операцій та т.п.).

Для інформації: ТОВ 1 є платником податку на прибуток на загальній системі оподаткування.

ПИТАННЯ: Чи є ТОВ 1 КО по відношенню до ТОВ 2 , і чи має ТОВ 1 звітувати по КІК? Чи все ж таки фізична особа – засновник ТОВ 1 має сама особисто звітувати щодо ТОВ 2? Продовжити читання