Правовий статус військовослужбовця

Висновок науково-правової експертизи № _____

щодо правового статусу військовослужбовця

 

 

 

м. Київ                                                       складено 07 червня 2024 року

Цей висновок науково-правової експертизи підготовано на підставі Законів України «Про судову експертизу» та «Про наукову та науково-технічну експертизу» від 10.02.1995 № 51/95-ВР, наказу Міністерства освіти і науки України «Про проведення державної акредитації фізичних та юридичних осіб на право проведення наукової та науково-технічної експертизи» від 12.01.2004 №12, на звернення ______ із замовленням про проведення науково-правової експертизи з питання втрати статусу військовослужбовця в момент переведення із однієї частини в іншу.

 

У зверненні від 04.06.2024 Замовник просить надати висновок науково-правової експертизи з наступного питання:

Чи втрачається, призупиняється статус військовослужбовця в момент переведення з однієї частини в іншу, та у разі застосування до такого військовослужбовця такого запобіжного заходу, як домашній арешт? Продовжити читання

Про повноваження судді, позбавленого повноважень

НАУКОВИЙ ВИСНОВОК

щодо права судді позбавленого повноважень до підписання повного тексту рішення на його підписання

 

м. Київ                                                       складено 20 червня 2024 року

І. Зміст запиту від 06.06.2024 № 247/0/26-24

Для наукового висновку щодо тлумачення та застосування норм права відповідно до п. п. 3.1., 3.2., 3.3. Положення про Науково-консультативну раду при Верховному Суді, затвердженого постановою Пленуму Верховного Суду №1 від 02.02.2018 стосовно права судді позбавленого повноважень до підписання повного тексту рішення на його підписання поставлені наступні запитання:

 

  1. Чи має право суддя, який на час проголошення вступної та резолютивної частин судового рішення був повноважений для здійснення правосуддя, а на час складання повного тексту судового рішення відсторонений від здійснення правосуддя, підписувати повний текст судового рішення?
  2. Якщо відповідь на перше питання позитивна, то яким чином учасникам процесу без мотивів суду обґрунтовувати касаційну скаргу, а суду касаційної інстанції здійснити касаційне провадження?
  3. Якщо відповідь на перше питання негативна, то які процесуальні дії суду слід вчинити?

  Продовжити читання

ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКА ФІЛІЇ ЧЕРЕЗ ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ПОСАДОВИХ ОСІБ

Газета “ВСЕ ПРО БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК”, № 35 за 17 квітня 2024

Частина 1. Кого можна вважати посадовою особою

Ситуація. Статутом держпідприємства посаду заступника керівника відокремленого підрозділу віднесено до посадових осіб. Чи можна такого працівника звільнити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП?

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений в абз. 7 ст. 51 КЗпП  правовий захист від незаконного звільнення.

Підстави припинення трудового договору згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП  — розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст. ст. 38, 39 КЗпП), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. ст. 40, 41 КЗпП) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст. 45 КЗпП).

Частина 1. Кого можна вважати посадовою особою

Ситуація. Статутом держпідприємства посаду заступника керівника відокремленого підрозділу віднесено до посадових осіб. Чи можна такого працівника звільнити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП?

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений в абз. 7 ст. 51 КЗпП  правовий захист від незаконного звільнення.

Підстави припинення трудового договору згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП  — розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст. ст. 38, 39 КЗпП), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. ст. 40, 41 КЗпП) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст. 45 КЗпП).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі припинення повноважень посадових осіб. На жаль, ця норма характеризується юридичною невизначеністю і тому неможливо встановити коло таких посадових осіб, а також випадки та підстави (причини) припинення їх повноважень.

Вперше поняття “посадова особа” на законодавчому рівні закріплено в ст. 2 Закону про держслужбу, згідно з якою посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно­розпорядчих та консультативно­дорадчих функцій.

Для порівняння ст. 1 Закону № 280/97 та ст. 2 Закону № 2493 визначено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, котра працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійснен­ні організаційно­розпорядчих та консультативно­дорадчих функцій і отримує зарплату за рахунок місцевого бюджету.

Поняття “посадова особа” визначається і в ККУ. Так, у примітці до ст. 364 ККУ закарбовано, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах держвлади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов’язані з виконанням організаційно­розпорядчих чи адміністративно­господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління зі спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

За своїм змістом ця дефініція повністю відповідає дефініції поняття “посадова особа”, яке містила примітка до ст. 164 попередньої редакції ККУ. Практично відбулася лише зміна термінів без зміни змісту самих понять.

Законом України від 11.07.95 р. № 282/95­ВР у КпАП словосполучення “службова особа” замінено на словосполучення “посадова особа”. Таким робом, можна висновити, що поняття “посадова особа” та “службова особа” є синонімічними.

повний текст тут:  https://gazeta.vobu.ua/archives/63508

Автор: О.Єфімов, Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді

Зміна ціни договору

EXPERTUS. Головбух

Питання: Енергопостачальна компанія звернулась до нас 01 липня з вимогою укласти додаткову угоду на підвищення ціни на електроенергію з 01 червня 2024 р. Як підставу надали довідку торгово-промислової палати про збільшення середньозваженої ціни за червень 2024р.

Чи можемо ми підписати додаткову угоду на підставі наданих документів: лист-звернення, лист торгово-промислової палати, договір про закупівлю?

Якими нормативно-правовими актами (з посиланням на статті) маємо керуватися при укладанні означеної вище додаткової угоди? Продовжити читання

ЧИ БУТИ ОДНОЧАСНОМУ ЗАСТОСУВАННЮ ПЛАТІЖНОГО ТЕРМІНАЛА ТА РРО/ПРРО

Газета “ВСЕ ПРО БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК”, № 45 за 15 травня 2024

Ця стаття присвячена обов’язковості поєднання чи з’єднання платіжного термінала (POS-термінал) з РРО/ПРРО під час його застосування а також обов’язковості відображення рядків 11-18 фіскального чека у разі, якщо у суб’єкта господарювання РРО/ПРРО не з’єднаний або не поєднаний з POS-терміналом. Тож переконані, буде цікаво всім читачам, які займаються різними видами торгівлі! Продовжити читання